Від Москви «до самих до окраїн»

08.07.2005

      У Сполучених Штатах розпочалась істерія з приводу відкриття християнських російськомовних телеканалів. Росії явно «нє ймьотся» без братніх совєтських республік, тож вона вирішила поширити свій ідеологічний вплив по той бік океану.

      Ще буквально півроку тому в Америці не було жодного цілодобового каналу. Нині їх уже аж три. Спершу про початок мовлення оголосив телеканал «Родной». Відразу потому створився канал ITN (Impact Television Network), а за два тижні в американський ефір увірвався CNL (Channel New Life).

      У російськомовних американців тепер дилема: який канал обрати для родинного перегляду.

      Президент і засновник New Life Channel Максим Максимов поділився планами з каліфорнійською газетою «Другое время». Пан Максимов розповідає, що від самого початку заснування каналу (кінець 2000 року в Алма-Аті) він розраховував (і не помилився), що «в посткомуністичній країні» таки існує спрага на Слово Боже. «Я довго вивчав це питання, — ділиться Максим Максимов. — Радився, молився. Ідея створення телебачення прийшла несподівано і підтвердилася в одкровенні через молитву».

      Поширилося мовлення на 74 країни Європи, Близького Сходу, Північної Африки, а також на всі країни колишнього СРСР. Менше ніж за три роки супутникового мовлення CNL став доступним християнським російськомовним телеканалом на території від Ісландії до Західного Сибіру і від Гренландії до Північної Африки. Аудиторія каналу — майже 5 мільйонів глядачів. Але таких показників місіонерам було замало, тож нині вони просвіщатимуть американців.

      Цікаво, як самі американці сприйматимуть таке просвітництво? Адже у них не бракує проповідників власного «розливу». Як стверджує пан Максимов, поширити мовлення на США було справою техніки: «Вивчення ситуації, перемовини, дружній зондаж, і ось — ми вже в Америці!»

      Для російськомовних американців творці каналу обіцяють вибирати найкраще з попередніх своїх набутків. Між рядками оптимістичного спітчу засновника New Life Channel випрозорюється теза — час прибрати до рук самовдоволених «америкосів».

За матеріалами сайту www.esfond.ru.
  • Сашко Лірник: Казку пропускаю через себе...

    Хто не знає Сашка Лірника? Виявляється, є такі. Та з кожним новим днем незнайків стає все менше: то книга з Лірниковими казками до рук потрапить, то диск хтось перепише й дасть послухати, то на телебаченні Лірникову вечірню казочку тато з мамою увімкнуть. Казкар постійно спілкується з читачами, слухачами й глядачами, їздить з волонтерською місією на Донбас, а також за кордон, до українців діаспори. >>

  • Розкадровані мандри

    Професійна мандрівниця Ольга Котлицька цього тижня у Києві збирає друзів, щоб нагадати: телепроекту про подорожі, автором і ведучою якого вона є, уже 20. Спочатку був «На перший погляд», потім він трансформувався у «Не перший погляд». >>

  • Сміятися з леді-боса

    Навіть якщо комедії не ваш улюблений кіножанр, варто подивитися на неперевершений талант однієї з найсмішніших сучасних коміків — американської акторки Меліси Маккарті у новій стрічці «Леді бос», що цього тижня виходить у прокат в Україні. >>

  • «За мною там Непал, Гімалаї сумують»

    Телеведучий Дмитро Комаров на каналі «1+1» показав Камбоджу, Індію, Кубу, Болівію та інші країни такими, як ніхто не здогадувався. Він «вивертає» світ і показує його з вражаючих сторін. У кабінеті Дмитра в офісі «Плюсів», де ми ведемо розмову, ніби зібрані шматочки екзотичних країн, у деталях. >>

  • У новинах немає змоги «погратися»

    Упродовж останніх років вибагливі телеглядачі, які цінують свій час, усе частіше відмовляються від перегляду ефірів так званих великих каналів, де навіть у новиннєвих блоках орієнтуються на «інформацію розваг» — інфотеймент. >>

  • Провокатори з мікрофонами

    У Донецьк прибула група з 20 представників російських ЗМІ, перед якими поставлено завдання «фіксації обстрілів мирного населення українськими військовими», а також «консультацій» з організації провокацій, — повідомили в групі «Інформаційний спротив». >>