Мрій, мрій, країно, мрій

      Півтора року тому фестиваль «Країна мрій» був лише мрією, рік тому — пробою, а цьогоріч — реальністю. «Знайомство з традиційною культурою України та інших країн світу в її автентичних, фольклорних та модерних проявах» почалось з ініціативи ініціативного Олега Скрипки. Чи буде наступна «Країна мрій», у 2004-му, як годиться, не знали, а сподівалися. Та й до весни цього року все виглядало затуманено: «Всі процеси з організації фестивалю були просто зацементовані, наприклад зі спонсорами почали працювати тільки у квітні: велася всезагальна підготовка до «Євробачення», яке нам у результаті нічого не дало», — розповідає Олег Скрипка. І якщо з українськими артистами домовлятися було простіше, то з іноземними — все по-іншому. Наприклад, приїзд Бреговича планували приурочити до «Країни мрій», але організатори не змогли вчасно надати відповідь. Утім перша зірка другого фестивалю, окрім наших чарівних «Гайдамаків», «Мандрів», «ВВ» та «Тартака», буде від Бреговича нічим не гірша — переможниця BBC World Music Awards Севара Назархан з Узбекистану, котра співає та сама акомпонує на національному струнному інструменті, назви якого ніхто не знає. Кажуть також, планувались запросини колективів з Індії. Не приїдуть — дуже дорого.

      «Нехай не ображаються організатори інших українських фестивалів, але мені деколи здається, що їх проводять лише для галочки. Ми забуваємо, що основний адресат усіх цих заходів — це той глядач, який на них приходить. І основним завданням повинно бути створення справжньої фестивальної атмосфери: щоб був інтерактив — і потанцювати, і поліпити, і послухати, і поїсти», — критикує Скрипка, як завжди, конструктивно.

      Отож цього року організатори пропонують більший масштаб, а відтак — більше реалізованих ідей. На Співочому полі з 8 по 12 липня працюватимуть сім сценічних майданчиків: наприклад, камерні театралізовані фольклорні дійства, а серед них русальські та купальські обряди вiд гурту народної музики «Гуртоправці» чи болгарський та кримський обряди — можна буде запам'ятати чи записати під Обрядовою сценою, яка цього року відкриється вперше.

      А програма сценічних майданчиків, які вже були минулоріч — «Зеленої галявини», «Під стінами Лаври», «Танцювального майданчика» — заповідається бути істотно насиченішою. «Танцювальний майданчик» цього року розташують над сценою «Зеленої галявини», відтак він зможе вмістити більше охочих до танцювальної науки, яку «викладатимуть» як автентичні, так і фольклорні колективи. На Кобзарській сцені протягом фестивалю виступлять найвідоміші українські лірники та кобзарі, зокрема Тарас Компаніченко, Вадим Шевчук, Михайло Хай тощо. На інші денні сцени, окрім українських фольклорних колективів, організатори запросили, зокрема, угорський гурт Esztenas («Ештенас»), який пропагує музичну традицію нечисельного етносу, що мешкає в румунській провінції Молдві, — чанго; російський гурт «Вольниця», що виконує кубанські й донські пісні в автентичному розспіві; народний ансамбль клубу офіцерів Вільнюського гарнізону збройних сил Литви Vilnele («Вільнеле»), його минулого року було визнано найкращим народним ансамблем Литви; грузинський народний ансамбль Basiani («Басіані»), учасники якого водночас складають основу церковного хору тбіліського кафедрального собору Святої Трійці. Також серед учасників очікується родинний колектив, який відтворює фольклор греків Приазов'я, болгарський гурт із півдня України, кримські татари.

      Але організатори обіцяють, що навіть таке різнобарв'я на цих сценах перестрибне дитяча програма «Країни мрій». До співтворчості з дітьми запрошені майстри, які вчитимуть їх мистецтву творення народної іграшки із соломи, ниток та глини. Образотворчий хист можна буде виявити, розмальовуючи керамічні хатки-дзвіночки, писанки, рушники, а також спеціально замовлені для фестивалю картонні хатки під соломою, що в них діти зможуть дати волю фантазії. На Дитячий майданчик запрошено чимало відомих колективів — «Мережка» (Харків), «Вербиченька» (смт Нова Водолага, Харківська обл.), «Ладовиця» (Хмельницький), а також казкарі (зокрема, з Музею Бойківщини).