І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Жнива у держпiдприємствi «Елiта» Жовтневого району Миколаївщини. (Фото Укрінформ.)
За оперативними даними Мінагрополітики, станом на вівторок аграрії зібрали 391 тисячу тонн пшениці за середньої врожайності 23,5 центнера з гектара, скосивши і обмолотивши 167 тисяч гектарів або 2 відсотки від прогнозованої площі.
Окрім того, сільгоспвиробники зібрали 588 тисяч тонн ячменю (6 відсотків від прогнозу), якого зiбрали по 22,6 центнера з гектара. Одночасно деякі господарства продовжують обмолочувати ріпак, зібравши 28 тисяч тонн цієї олійної культури при врожайності 14,4 центнера з гектара.
Цьогоріч жнива почалися раніше, ніж торік. Тому й процес іде швидше, адже у 2004-му на аналогічну дату намолотили всього 44,3 тисячі тонн зерна пшениці і 513 тисяч тонн ячменю. Водночас у 2004 році кращим був показник урожайності — 27,4 ц/га ранніх зернових.
Нині жнива у розпалі головним чином на півдні і сході України — в Миколаївській, Донецькій, Одеській, Херсонській, Дніпропетровській, Запорізькій областях та в Автономній Республіці Крим.
Нагадаємо, що, за даними Держкомстату, під урожай 2005 року загалом в Україні засіяли озимими культурами 7,62 мільйона гектарів, у тому числі 7,46 мільйона га — на зерно. А напередодні збиральної кампанії керівництво МінАП підтвердило раніше вже озвучений прогноз: попри весняну посуху, валовий збір зернових у цьому році очікують на минулорічному рівні. «Ми підтверджуємо прогнози, які давали раніше стосовно врожаю зернових — 37 млн. тонн», — упевнено сказав «сільський» міністр Олександр Баранівський.
За розрахунками Мінагрополітики, в Україні залишається 4 млн. тонн зерна врожаю 2004 року. Міністр переконаний, що пшениці зберуть на 1,2 млн. тонн більше, ніж торік (коли аграрії мали 17,5 млн. тонн), та прогнозує, що в поточному році якість зерна буде вищою за минулорічну. Експорт же зернових з України в сезоні 2005/06, за оцінками МінАП, може сягнути 10—12 млн. тонн.
Намагаючись втримати закупівельні ціни від різкого падіння, МінАП обіцяє надавати переробникам зерна пільгові кредити (держава буде компенсовувати 7% ставки) та сприяти зменшенню додаткових витрат.
З цією метою Міністерство аграрної політики рекомендувало державній акціонерній компанії «Хліб України» уніфікувати ціни на послуги зі зберігання зерна, які надають дочірні підприємства — елеватори та хлібоприймальні пункти. Про це 4 липня Олександр Баранівський повідомив на нараді в МінАП.
На його думку, ціни на послуги в рамках однієї державної компанії не повинні бути різними. «Сільгоспвиробників різних регіонів у такому випадку ставлять у нерівні умови», — відзначив міністр. Він також додав, що нинішнє усне розпорядження ДАКу найближчим часом закріплять письмовим.
Також представники Міністерства аграрної політики домовилися з керівниками великих борошномельних підприємств про те, що ті закуплять 500 тисяч тонн якісного зерна нового врожаю у розпал жнив.
Ще 30 червня Прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко заявила про те, що Кабмін прийняв постанову, згідно з якою регіональна влада повинна забезпечити закупівлю зерна переробниками. «Ми не просто когось примушуємо, а створюємо цією постановою умови для підприємств, які готові викупити зерно на рік уперед для власних цілей. Коштами бюджету ми значно знизимо процентну ставку на кредити», — пообіцяла тоді голова уряду, передає АПК-інформ.
Державні закупівлі
Є два шляхи, в який спосіб урядовці планують «зняти» надлишок зернових із ринку під час жнив — через Держкомрезерв і ДАК «Хліб України» (цей варіант лобіюють керівники Міністерства економіки і перший віце-прем'єр Анатолій Кінах) та через передбачений законом Аграрний фонд (це пропозиція Мінагрополітики). Попри те, що друга структура ще не готова до цього, здається, перемогла таки агроміністерська концепція.
На минулому тижні Юлія Тимошенко повідомила, що схвалені всі документи для роботи Аграрного фонду. Фінансувати це відомство будуть частково коштами ДАКу «Хліб України» і Держкомрезерву, але в будь-якому разі цьогоріч його не профінансують повністю.
Загалом же уряд хоче викупити 1,5 млн. тонн зерна — 1 млн. тонн напряму і 0,5 млн. тонн за схемою заставних закупівель (тобто з правом викупу). Проте грошей на це, як завжди, бракує. Як повідомив Баранівський, аби придбати такі обсяги зерна, необхідно 830 мільйонів гривень. «Але реально ми маємо лише 200 мільйонів гривень», — сказав пан міністр.
Отож Кабмін дуже сподівається на підтримку Верховної Ради і просить збільшити фінансування Аграрного фонду, внісши для цього низку законодавчих змін. Наприклад, виділити фонду 36 мільйонів гривень, які в держбюджеті-2005 передбачали для створення Аграрної біржі, яка в цьому році функціонувати, схоже, не буде.
Ще 1,5 мільйона тонн зернових повинні придбати на місцях — у регіональні резерви. Таким чином під час жнив держава обіцяє придбати 3 мільйони тонн ранніх зернових і не допустити різкого падіння ціни на пшеницю, хоча без коштів такі наміри виглядають аж надто фантастично.
Відтак зрозуміло, що «світових цін», які обіцяла на зернові-2005 селянам Прем'єр Юлія Тимошенко, не буде. Навпаки, державне регулювання, яке посилюється завдяки роботі соціалістичного міністра, може зіграти з нинішнім урядом «злий жарт» — зерно купуватимуть дешевше, ніж минулого року, попри те, що ресурси для його виробництва цієї весни значно подорожчали.
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>
Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>
Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>
Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>