Гетьманська резиденція знову з'явиться у Чигирині. (Фото Євгена Тимченка.)
Черкащині й дійсно є чим похвалитися і чим «заманити» до себе туриста. Фантастична природа, приємні люди... Та й густина історичних центрів, де ступала нога великих українців, теж «зашкалює». От тільки б довести все це до пуття. Програма «Золота підкова Черкащини» має вирішити чимало проблем у Національному історико-культурному заповіднику «Чигирин», Шевченківському національному заповіднику, Корсунь-Шевченківському державному історико-культурному заповіднику та інших. Обласна влада на це й сподівається, адже в рамках програми вирішиться ще й чимало соціальних програм, залучатимуться інвестиції, розвиватиметься туризм. Зараз стан більшості історичних пам'яток Черкащини особливо не вражає (до речі, журналісти змогли його оцінити завдяки Національній туристичній організації та оператору мобільного зв'язку life:)). Катастрофічно не вистачає сучасної інфраструктури, не розроблена концепція розвитку цих центрів. Туристам немає де зупинитися, поїсти, відпочити. Усім цим має опікуватися нова державна програма. Розрахована вона на два етапи й триватиме до 2008-го року. Фінансування здійснюватиметься за рахунок місцевих та державного бюджетів, розраховують розробники на благодійні внески. Однак чи не найбільше — на інвестиції: як зарубіжні, так і вітчизняні. Орієнтовна сума необхідних коштів — 138 мільйонів гривень. Ініціатором створення програми, до речі, став голова Черкаської облдержадміністрації Олександр Черевко. Ініціативу підтримав Президент України Віктор Ющенко.
Черкащина — історично важливий козацький край. Тут утвердився полковий устрій, і саме місцеві полки склали ядро Української козацької держави. Саме на Черкащині розгорнувся гайдамацький рух, тут вибухнуло національно-визвольне повстання Коліївщина. Ця земля тісно пов'язана із іменем Богдана Хмельницького. У Суботові майбутній гетьман провів свої дитячі роки, тут же й знайшов спокій — в Іллінській церкві його поховали. А Чигирин, як відомо, був гетьманською столицею. Звідси гетьман керував збройними силами у визвольній війні українського народу, тут, у своїй резиденції, приймав почесних закордонних гостей.
Історія склалася так, а не інакше. І до наших часів практично нічого не збереглося. У Національному історико-культурному заповіднику «Чигирин» сьогодні можна побачити Музей Богдана Хмельницького, Замкову гору, або Богданову, на якій є монумент гетьмана, бастіон Дорошенка. Зберелася й церква в Суботові. Можна побувати в Холодному Яру й доторкнутися до тисячолітнього (!) дуба Залізняка (його, до речі, не так давно врятували від гибелі, закопавши під коріння туші кількох корів та бичків).
Однак усі причетні люди розуміють, що заповідник можна й потрібно розвивати, аби сюди їхало більше людей. Тому в рамках державної програми розвитку в Чигирині передбачаються вражаючі зміни. Ось, наприклад, відновлення гетьманської резиденції. «Йдеться про відтворення резиденції гетьмана Богдана Хмельницького з функціональним використанням її як літньої резиденції Президента України, — розповідає «УМ» директор заповідника Василь Полтавець. — У цьому напрямі в нас ведеться серйозна наукова робота, є колосальні напрацювання, проводять археологічні дослідження». За словами Василя Івановича, фахівці достеменно з'ясували, де була резиденція і як вона виглядала. «У дипломатичному архіві Міністерства закордонних справ Франції знайдено картографічний щоденник невідомого військового інженера, де зафіксовано ескізи всіх будівель резиденції, — запевняє директор заповідника. — Ми знаємо достеменно, якою була ця резиденція. Потрібно ще розуміти, що сама резиденція — це не просто будинок. Це комплекс приміщень, до якого входили будинок гетьмана, його родини, військова скарбниця, вартівня, блокхаус (де зберігалася зброя). У цю територію входила й церква Петра та Павла, яка була свого часу митрополичою кафедрою першого українського архієпископа. Під час археологічних досліджень ми виявили фундамент цієї церкви». Його, до речі, візьмуть «під скло» під час відбудови.
Відновлювати будуть резиденцію ретельно, з науковим підходом. Нині фахівці працюють над інтер'єром (тут буде відновлено за архівними документами оригінальний вигляд кімнат), над тогочасними будівельними матеріалами. Чимало експонатів із музею Богдана перекочує у резиденцію. Ось, наприклад, кахлі з грубки, біля якої відігрівали одного зимового вечора замерзлого після важкої дороги Богдана Хмельницького. Цю грубку відновлять.
Сподіваються розробники проекту й на те, що чимало особистих речей Богдана вдасться повернути з-за кордону на Батьківщину. «Ми працюємо в цьому напрямi з Польщею, Англією, Швецією, — каже Василь Полтавець. — У Варшаві, наприклад, є багато особистих речей (не так давно їх привозили в Україну). Зокрема, там зберігається булава гетьмана. І поляки не проти віддати її українській стороні. Але вони згодні обміняти ці речі на польські експонати...Однак ці питання не вирішуються на рівні музеїв — лише на рівні держави. А передати нам можуть шаблі Хмельницького, кубки, полкові стяги. До того ж у них є чимало козацької зброї. І для поляків це не є особливо цінні раритети. Ось в Англії, Швеції, наприклад, зберігаються листи гетьмана. Вони теж не є особливою цінністю для тих музеїв. А для нас вони важливі».
Загалом у Чигирині плануються відновити старе козацьке місто, в селі Стецівка — козацький хутір: тут, у стилізованих хатках створять ресторанчики, шинки. Кожен будиночок, до речі, буде унікальний по-своєму: це і кузня, і вбога хата вдови, і розкішна оселя власника хутора. Зможуть тут охочі половити рибку неводом на Дніпрі, взяти участь в етнографічних святах. Відтак слід створити сучасну інфраструктуру, аби туристи могли там перебувати, скільки забажають. Проект загалом, щоправда, дороговартісний — 68 мільйонів гривень піде на основне ядро. Однак левову частку витрат мають на себе взяти інвестори. Сама резиденція буде доступною для туристів. До їхніх послуг буде також відновлена Посольська вулиця. Колись, за часів Богдана Хмельницького тут було 9 амбасад. Нині планують відновити чотири — російське, польське, шведське та турецьке посольство. Однак уже як готелі. Тут же мають буди ресторани, сувенірні крамниці абощо.
Однак Чигирин — це лише один із проектів програми. Ще однією із найбільш цікавих для туристів новинкою має стати Музей трипільської культури у Тальному. Його відкриють у приміщенні замку графа Шивалова. «Музей буде унікальним (та й сам заповідник «Трипільська культура» є унікальним), бо на території СНД немає більше жодного заповідника однієї культури, — розповідає «УМ» Микола Суховий, начальник археологічної інспекції Черкаської обласної держадміністрації. — До складу заповідника входить 11 поселень, що старіші за єгипетські піраміди. Протоміст такої давності в Європі всього 19, і 17 з них — на території Черкаської області. Вік їхній — 5 тисяч років». За словами Миколи Олександровича, показати туристам буде що. «Експонатів часів трипільської культури в нас дуже багато, — розповідає археолог, — є дуже рідкісні. Наприклад, свідчення канібалізму в трипільців». Здивує туристів й довершеність архітектури доби Трипілля — досконалі дво- та триповерхові будинки. Усе це буде реконструйовано, якщо знайдуться гроші. Минулого року, наприклад, у Тальнівському районі влаштували масштабне театральне дійство, стилізовано реконструювали трипільські поселення (щоправда, за кошти російських телевізійників — спеціально для передачі). Тепер же розробники сподіваються на інвесторів та державну програму.
Так, коли доведуть до ладу протоміста, для туристів будуть організовані спеціальні археологічні тури. І усі бажаючі (звісно ж, під наглядом фахівців) зможуть відчути себе справжніми археологами й покопирсатися у землі. Може, навіть комусь пощастить знайти фрагмент старовинного глечика чи тарілки. Так само у планах розробників програми розвитку створити для туристів такий собі залізоробний центр, де б кожен охочий міг би взяти участь у видобуванні та плавленні заліза. А ще усі відчайдухи, що зголосяться на власній шкурі спробувати хліб археолога чи «залізо шукача», зможуть жити у стилізованих трипільських будиночках та їсти страви із тогочасного посуду трипільців... Повний ексклюзив!
Роботи на Черкащині вистачає. Практично в кожному історичному центрі потрібен хоча б один добротний готель. У тому ж Каневі, куди часто приїздить поклонитися Кобзарю сила-силенна людей, існує лише один готель, зведений ще в 50-ті роки. Задовольнити вимоги всіх туристів він, звісно, не в змозі. В Умані, куди щороку їдуть тисячі хасидів під час святкування іудейського Нового року (тут похований лідер брацлавських хасидів цадик Нахман), також вкрай необхідний готельний комплекс.
Окрема тема — Шевченківські місця. Тут, на малій батьківщині Кобзаря, абсолютно відсутня туристична інфраструктура. А природа у Звенигородському районі фантастична. Та й люди, незважаючи ні на що, сюди їдуть, до Шевченківської хати. Але вже найближчим часом, зокрема, у Моринцях планується зведення сучасного готельного комплексу над кручами, пляжу для туристів. На усе це потрібно чимало грошей. Однак спонсори начебто зацікавилися цим проектом. Особливо батьківщиною Тараса Шевченка воліють опікуватися українські діаспоряни.
Окремий проект — Черкаси. На нього розробники проекту дивляться, як на потенційний туристично-курортний центр. Звісно ж, за рахунок інвестицій. Необхідно знову ж-таки звести готельний комплекс, розробити інфраструктуру. «До революції Черкаси були курортним містом, — розповідає Олександр Суховий. — Адже область має значні запаси мінеральних вод із лікувальними властивостями. Зокрема, Звенигородська мінеральна вода багата на радон, залізо, сірковуглець і використовується для лікування захворювань опорно-рухового апарату, нервової системи. Радон містять води в Кам'янському районі. Мінеральні води Мошногір'я використовуються для лікування органів травлення. Добре відомі унікально корисні води Тальнівського району. Тому було б добре розвивати санаторно-курортну галузь — бальнеологічний напрям, — будувати й відновлювати санаторії.
Перше, що вражає того, кому пощастить поспiлкуватися з панi Есрою Шакар — її пристойне володiння українською мовою. Усе стане зрозумiлим, якщо скажу, що панi Шакар вiсiм рокiв працювала в посольствi Туреччини в Українi i офiцiйна її посада — аташе з питань культури, туризму та iнформацiї посольства Турецької Республiки в Українi. >>
Туризм поєднує в собі і пізнання світу, і спорт, і відпочинок. Отже, може задовольнити смаки й уподобання кожного небайдужого до мандрів. Зважаючи на ветеранський вік більшості учасників нашої подорожі-керівнику групи Володимиру Дімітрюку майже 63, дещо менше Володимиру Грипасю й Олегу Дубині, і лише Михайла Квартюка та Ольгу Давидову можна вважати молодими, — ми мали б обрати останнє. >>
Мандрівники, які найбільше цікавляться давніми фортецями та палацами, серед найпривабливіших для себе регіонів однозначно назвуть Тернопілля. Адже за кількістю старовинних замків ця область займає перше місце в державі (тут зосереджено більше третини всіх українських оборонних споруд або їх руїн — 34). >>
Відомий російський мандрівник, засновник туристичного «Форуму Вінського» Сергій Вінський отримав відмову при спробі в’їхати в Україну. Скандал? Не без того. Формальною причиною видворення Вінського одразу по прибуттю із Москви в аеропорт «Жуляни» стала «не підтверджена мета перебування на території України». >>
Після того, як припинила роботу авіакомпанія «Wizz Air Україна», у наших мандрівників помітно звузилося поле для маневру — вже не так просто знайти дешеві варіанти мандрівок у Європу. Доводиться або платити більше, або пересідати на автобуси, або шукати точки вильоту в сусідніх країнах — Польщі, Словаччині, Молдові тощо. Але, як виявилося, припинення діяльності «Wizz Air Україна» не є остаточним. >>
Красиво жити хочуть терористи не лише «ДНР». У другому за кількістю населення місті Іраку — Мосул, яке торік перейшло під контроль джихадистів із терористичного угруповання «Ісламська держава Іраку та Леванту», на початку травня відкрився після реконструкції розкішний готель Waritheen (стара назва — Ninawa International Hotel). >>
