Бюджетна політика на повен зріст

      Парламентські старожили давно вже не бачили такого феєричного голосування з бюджетно-податкових питань — без доповідей, без обговорення, практично «в темну». Можу закластися на десять гривень: за що вони, власне, голосують, позавчора пообіді розуміли аж ніяк не більше десяти відсотків присутніх депутатів. Утім наслідки голосування навряд чи були б кращими, якби всі 450 народних обранців прочитали-таки пропоновані законопроекти. Але про це — трохи згодом.
      Формальним приводом для такого екстравагантного ухвалення у першому читанні проекту Державного бюджету України на наступний рік стала заблокована, вже традиційно — представниками опозиції, парламентська трибуна. Ну не дісталися до неї доповідачі — ані від фінансового, ані від Бюджетного комітету. Отже, за пророчою і вічною формулою Леоніда Кравчука, маємо те, що маємо: у першому читанні ухвалили все поспіль. Дарма, що пропозиції Бюджетного комітету не стикуються з доповненнями від більшості, а все це разом — із податковими змінами, запропонованими комітетом з фінансів: головне, що уряд співпрацює з парламентом, і всі учасники процесу розповідають широкому загалові про свої конструктивні позиції...

Перше читання виявилося першим млинцем

      Якщо вірити Бюджетному кодексу, на першому читанні парламент має визначитися тільки з одного (але складного) питання: чи ухвалює він пропозиції профільного — Бюджетного — комітету ВР. Якщо ухвалює, то уряд повинен доопрацювати свій проект бюджету згідно з цими пропозиціями. Все. Далі — друге читання, на якому, власне, і мають бути остаточно затверджені головні цифри: доходи та видатки держави на наступний рік.   

      Саме доходи бюджету (а точніше — податкова база, на якій вони формуються) і стали першим каменем спотикання. Нинішня, хронічно недореформована, податкова система не надто подобається і урядові, і парламенту. Але з різних мотивів. «Багато проблем ми не могли вирішити на основі діючої податкової бази», — констатує колишній голова ДПА, нині перший віце-прем'єр та міністр фінансів Микола Азаров. «А ми, Бюджетний комітет, базуємося на реальній, поточній податковій базі», — сповіщає голова комітету Петро Порошенко. Цей дисонансний дуєт чудово доповнює Нестор Шуфрич (СДПУ, ясна річ, (о)): «Ми дали уряду можливість працювати з показниками, близькими до реальності. Тим більше — враховуючи законопроекти, які будуть стимулювати наповнення бюджету на 2004 рік. Які також сьогодні ухвалені».

      Тепер спробуймо пояснити, про що говорять ці поважні люди, коли вони говорять про доходи та податки.

      Бюджетний комітет від початку вважав доходи бюджету, прописані урядом, сильно заниженими: пригадаймо хоча б пропозицію пана Порошенка щодо збільшення доходної частини на 6 мільярдів гривень. «У понеділок, — нагадує Петро Порошенко, — був затверджений варіант сценарію збільшення доходів, пропонований Бюджетним комітетом». Але вже у середу, напередодні голосування, Микола Азаров зібрав та згуртував представників більшості, і ті висунули свої «сценарні пропозиції», за якими цифра доходів стала вже не 64 млрд., як пропонував Бюджетний комітет, а 61 млрд., — за рахунок скорочення фінансування Спеціального фонду Держбюджету та місцевих бюджетів. Зауважте, що ми ще не торкалися податкових змін, а «люфт» — плюс-мінус три мільярди — вже одержали. На чистому ентузіазмі. Так от, 23 жовтня Верховна Рада схвалила «пропозиції Бюджетного комітету з урахуванням пропозицій лідерів дев'яти фракцій більшості». На існуючій на сьогодні податковій базі, як і було сказано. Не зупинившись на цьому досягненні, депутати ухвалили (до купи, щоб мало не здавалося) ще й третій «сценарний план». 

Трошки оновлена податкова база

      У першому читанні ухвалено закон про деякі податкові зміни, розроблений у фінансовому комітеті ВР Сергієм Терьохіним. Власне, третій (чи то — перший?) сценарій полягав у тому, щоб  прийняти пакет: терьохінський закон плюс кабмінівський проект бюджету. Назагал запровадження податкових змін давало б додаткових доходів десь 2,8 млрд. грн. — до тих 58 млрд., запропонованих урядом. У сумі це все той же 61 млрд., який вийшов від «гібридизації» ідей Бюджетного комітету та фракцій більшості. Але способи отримання цих однакових доходів  різні.

      Ось що каже з цього приводу (явно задоволений) Микола Азаров: «Нині маємо можливість, якщо Закон про податкові зміни буде ухвалений остаточно, скажімо, днів за десять, представити парламентові на друге читання вже змінений варіант бюджету. У першу чергу зміни стосуватимуться проблеми збалансування місцевих бюджетів, справляння ПДВ та акцизів. Він (новий податковий закон) розрахований на покращення податкового адміністрування та скасування цілої низки, на наш погляд, необгрунтованих привілеїв або пільг».

      Тут маються на увазі передусім пільги зi сплати ПДВ, задля збільшення податкової бази, а отже, й очікуваних доходів. «Ні про яке урізання соціальних пільг не йдеться», — запевнив Микола Азаров. І з запалом справжнього реформатора додав: «У цьому році ми вперше наважилися на реальне втілення як податкової, так і пенсійної реформи. Але ми обрали цей шлях, спираючись на діалог з конструктивною частиною парламенту».

      Утім вигляд, якого набуде проект бюджету до другого читання, залежатиме від того, чи ухвалить парламент і чи підпише Президент новий податковий закон. На цьому зійшлися всі — навіть Петро Порошенко, який не виявив захвату щодо новацій: «Якщо закон таки буде ухвалено, то тоді нехай уряд коригує бюджет на його підставі. Або нехай закон, згідно з Бюджетним кодексом, вступає у дію з 2005 року».

      До речі, про 2005-й. ПДВ на селі справлятимуть з наступного року без змін. Принаймні так пообіцяв Сергій Терьохін аграрному лідерові Катерині Ващук: «Нові правила ПДВ для сільського господарства введуть, як ми домовлялися, з першого січня 2005 року».

Дві цитати та один висновок

      Отже, щодо ПДВ можна не турбуватися. Принаймні селянам і принаймні ще рік. Але є податок, через який люди вже виходили на вулиці, — єдиний податок для малого та середнього бізнесу. Нічого не вдієш, доведеться знову цитувати пана Азарова (у перекладі з російської, звичайно): «З приводу єдиного податку ми досягли компромісу з представниками малого та середнього бізнесу. Ми значно підвищили «стелю» оподаткування — з 61 тисячі гривень до 300 тисяч. При цьому нижню межу ставки єдиного податку ми лишимо без змін і дамо можливість місцевим органам влади самостійно визначати шкалу оподаткування, виходячи з реальних доходів різних підприємців: той, хто заробляє 20 гривень на день, не має платити податок за такою ж ставкою, як і той, хто на день заробляє 10 тисяч».

      Поки що лишимо цю цитату без коментарів. Тим більше що насамкінець маємо ще одне, підсумкове, висловлювання. Цього разу — від Петра Порошенка: «Крім місцевих бюджетів, які брутально постраждали внаслідок прийняття рішення, підписанного урядом, усі соціальні пріоритети збережені: і фінансування відновлення тарифної сітки в оплаті праці, й погашення у повному обсязі соціальної заборгованості, і фінансування капітальних вкладень для завершення величезної недобудови тощо. Але можу впевнено сказати, що сьогодні пройшов варіант Бюджетного комітету».

      З не меншою впевненістю скажемо і ми: пройшов варіант, за якого можливо все. Уряд отримав свободу бюджетного маневру і три-чотири мільярди «незасвічених» доходів, парламентська більшість відтепер має всі підстави боротися за права «брутально постраждалих» (від неї самої) місцевих бюджетів, реформа податкової та пенсійної системи отримала новий імпульс. Ближче до другого читання стане ясно, що (вибачайте за пафос) отримає наступного року Україна. У бюджетному сенсі, ясна річ.