А що там у степу росте?

      Є місця, де проблема виживання — це не просто слова. Там, де вода є синонімом життя. Більша частина Херсонського правобережжя якраз і належить до цієї категорії.

      Безкрайні лани із золотою пшеницею. Сади, де наливається соковита черешня. І обов'язково баштани із славетними херсонськими кавунами. Здається, що бачиш шматочок раю на землі. Але досить день-два не полити цю родючу землю, і вона просто репається. А через тиждень може перетворитися на пустелю, що пашіє жаром.

      Тож не дивно, що якраз тут, у селищі Залізний Порт Херсонської області, проводилася четверта міжнародна конференція «Проблеми та перспективи диверсифікації сільськогосподарського виробництва в Україні. Роль сільськогосподарського дорадництва».

      Керівники 29 дорадчих служб — членів ради Асоціації, представники центральних та регіональних влад, низки міжнародних організацій, учені, підприємці зібралися, щоб обговорити насущні питання сільськогосподарського виробництва в південному регіоні нашої країни. Понад 40 представників засобів масової інформації з Києва, Одеси, Херсона та Миколаєва, організованих Українським освітнім центром реформ, висвітлювали цю подію.

      Учасники змогли не тільки почути на словах про досягнення у цій галузі, а й на власні очі побачити все це в конкретних господарствах.

      Так, Лариса Миколаївна Полозова, голова правління кредитної спілки «Громада», розповіла як, починаючи свою роботу з 1996 року, з невеличкої громадської організації перетворилися на потужну фінансову установу. На сьогодні кредитівка має більше 3000 членів, 3,5 мільйона активів, п'ятий рік успішно займається сільським кредитуванням. 13 сільських представництв працює у 70 селах Херсонської області. За цей час видано близько 3000 кредитів на суму більше 10 мільйонів гривень. Починали з дрібного кредитування (до 3000 грн.), поступово перейшли на середнє кредитування (до 30000 грн.), зараз працюють і з великими кредитами. У цьому році було презентовано новий кредитний продукт «Трактор у кредит» (до 100 тис. грн). Якість кредитного портфеля в аграрному секторі є високою завдяки добре відпрацьованій процедурі кредитування, рівень прострочки складає не більше 2 відсотків.

      А ось Сергій Рибалко з фермерського господарства «Аделаїда», що знаходиться в селі Чулаківка Голопристанського району, наочно демонстрував переваги вузької спеціалізації. Починав як усі. Займався і скотарством, і вирощуванням кавунів, і зерновими культурами. Але зараз вийшов на прямі поставки до великих замовників. Картопля для виготовлення чипсів користується великим попитом.

      Неподалік Олександр Долинко з міста Гола Пристань займається зовсім іншим видом діяльності. Його фірма зеленого туризму «Чайка» вже здобула гарну репутацію. Розташована у плавнях Дніпра, вона може запропонувати не тільки гарний відпочинок у зручних номерах. До послуг гостей — риболовля, пішохідні та кінні екскурсії. А родзинкою вважається місцева кухня. Скуштувавши вареників із сиром та вишнею, запивши все це запашним і корисним чаєм з лікарських трав, розумієш, чому люди повертаються сюди знову і знову.

      Сергій Ковальчук, голова приватного підприємства «ПП «Ковальчук» з Каланчацького району Херсонщини, вирощує рис, доволі молоду сільськогосподарську культуру для України. Вона потребує високої технологічної культури і, зокрема, сівообороту. Тож із 616 гектарів землі, яку, до речі, він узяв в оренду у 146 власників земельній паїв, в Олександрівському, Олексіївському та Привільському районах, під рис виділено 300 га, посіви сої займають 88 га, соняшник — 70 га, пшениця — 11 га, ячмінь — 29 га, суданська трава — 40 га, решта — чорний пар. До речі, комплекс для сушіння зернових культур працює на соломі, що дозволяє зекономити щонайменше 700 м3 природного газу на добу. Як наслідок такого професійного підходу — і врожайність, яка складає понад 76 ц/га зерна рису.

      У самому центрі херсонських степів, у селі Тавричанка Каховського району, розкинулося дослідне господарство «Асканійське». На площі в 8855 гектарів, з яких 4780 є зрошувальними, вирощується насіння зернових культур (озима пшениця, озимий і яровий ячмінь, горох, кукурудза), олійних (соняшник, соя, гірчиця, ріпак, льон), кормових і технічних (люцерна, фацелія). Господарство є племінним у молочному та м'ясному скотарстві. На 4 тваринницьких фермах утримується 1500 голів великої рогатої худоби, із них 470 голів дойних корів, 450 голів — тварини м'ясного напрямку південноукраїнської мясної породи. Також є племзавод із розведення овець асканійської тонкорунної породи. Вівцепоголів'я нараховує 2500 голів. У цехах з переробки вирощенної у господарстві продукції виготовляють борошно, макарони, крупи, хліб, ковбасні і молочні вироби. Директор господарства Віра Найдьонова каже, що у бізнес-плані розвитку на перспективу до 2010 року передбачено розширення посівних площ під вирощування елітного та репродуктивного насіння, районованних для півдня України сортів. У тваринництві це доведення поголів'я великої рогатої худоби до 3500 голів, у тому числі дійного стада до 800 корів, тварин мясного напрямку — до 600 голів. Поголів'я племінних овець планується довести до 5300 голів.

      Але всі без винятку учасники конференції підкреслювали, що цей добробут базується на воді. Так, штучне зрошування — це дуже дороге задоволення. Адже, наприклад, тільки на одній насосній перекачувальній станції Каховського магістрального каналу працює вісім потужних насосів. Одне коло роботи дощувальної машини «Фрегат» обходиться у 6 тисяч гривень, а їх потрібно за сезон зробити щонайменше з десять.

Станіслав ВЛАСЕНКО.