Польський фестиваль «Сопот» свого часу був символом «совка». Тут кували «кадри» для «совєцької» естради. На «Сопоті» Алла Пугачова заспівала «Все могут короли», тут же засвітилися Муслім Магомаєв, Лев Лещенко, Ірина Понаровська. Коли Союз розвалився, «Сопот», як неприкаяний, кочував по Кенштину, Варшаві, Кошаліну, Сопоті, Перемишлі, минулого року організатори навіть оголосили про його закриття. Нещодавно фест повернувся до своєї постійної престижної у Польщі Лісової опери. Тепер «Сопот» — фестиваль української культури в Польщі, найбільший та водночас найважливіший культурний захід української діаспори.
Сам етнофестиваль (цього року він відзначає своє вісімнадцятиліття) проходить у місті Сопот, але багато супутніх заходів відбувається у Гданську. Ці міста разом із Гдинею утворюють так зване тримісто без кордонів, а тільки з позначками, що, мовляв, ви уже не тут, а там.
Цьогоріч у сопотській програмі класична і церковна музика, фольклор, рок, джаз, реггей. Словом, музична солянка, яка з року в рік міняє інгредієнти. Наприклад, минулого року Сопот «рвали» «Брати Гадюкіни», «ВВ», «Океан Ельзи», «Плач Єремії», «Мандри» (загалом з Польщі та України було п'ятсот артистiв). Цього року від України до Сопота поїде тільки три гурти — «Тартак», «Таліта Кум» та «Танок На Майдані Конго», які, м'яко кажучи, з натяжкою можна назвати етнічними та фольковими. Очевидно, це пов'язано з тим, що проведення «Сопоту — 2005» збігається зі Скрипчиною «Країною мрій», яка відбудеться у ці ж дні, 8 — 10 липня, і на яку сипонули майже всі наші фолькові виконавці («Мандри», «Гуцул Каліпсо», «Гайдамаки», «ВВ», «Тартак» планує встигнути і тут, і там...). Напевне, організатори, зокрема режисер Володимир Вовкун, компенсують це присутністю українських письменників...
Незважаючи на недешеві квитки — дорослі за два дні мають сплатити близько 70 гривень — глядачі на «Сопот» з'їжджаються з усієї Польщі.
Мар'яна ПОНЕДІЛОК.