Неопалима отрута

      Щасливі новосели, в'їжджаючи у щойно зведений будинок, нерідко і гадки не мають, з яких будівельних сумішей це житло споруджено. Проте з-поміж сюрпризів, з якими мають справу новосели, бувають і дуже неприємні, причому наслідки даються взнаки лише згодом, у лікарняній палаті. Голова парламентського Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи Геннадій Руденко заявив про масштабне ввезення до України небезпечних відходів під виглядом «сумішей для будівництва». Цю інформацію він днями оприлюднив на засіданні комітету.

      За даними народного депутата, ці відходи завозять через Львівську область з Угорщини. Вагони з тоннами відходiв курсують країною. Деяка частка цих «сумішей» знаходиться у Львiвській, Сумській та Івано-Франківській областях. За інформацією Центру громадської екологічної адвокатури «Благодійний фонд «Екоправо-Львів», цей вантаж потрапив на територію області у 2002—2003 роках. Винуватцем цієї негарної історії було державне підприємство (ДП) «Спецсервіс», яке підпорядковувалося Міністерству внутрішніх справ. Близько 17 тисяч тонн гудронних залишків влітку 2003 року планували спалити на Миколаївському цементному заводі. Після першої спроби знищити отруйний вантаж там відмовилися від його утилізації. Подальша доля цих відходів невідома.

      Такі самі відходи мали намір реалізувати в Придністровській Молдавській республіці Рибницькому цементному комбінату. Після того як п'ятнадцять вагонів із цим вантажем прибули на місце, комбінат відмовився від такої «сировини». Робітникам, які розвантажували вагони, стало недобре: їх нудило, вони відчували запаморочення і блювали. Це примусило адміністрацію цементного підприємства звернутися в Інститут екогігієни і токсикології імені Медведя (Київ) . Там провели експертизу вантажу. Аналіз показав, що ці гудронні залишки не можна використовувати як альтернативне паливо у цементних печах. Як пояснили токсикологи, це може сприяти розвиненню онкологічних захворювань, важких шкірних недуг і проблем із диханням. А в цілому, за висновками Інституту, гудронні залишки забруднюють навколишє середовище.

      Потім, як свідчить пан Руденко, ДП МВС України «Спецсервіс» було ліквідоване. А угорські експортери залучили до роботи ТОВ «ОСМА-Ойл». Підприємство намагалося спалити партію гудронних залишків на Добротворській теплоелектростанції, що на Львівщині, але громадськість виступила з протестом проти цього, а суд заборонив у такий спосіб утилізувати відходи. У результаті близько трьох тисяч тонн цієї «сировини» залишилися лежати на території ТЕС, а півтори тисячі тонн так і не було розвантажено. Як випливає з документів, незважаючи на запевнення Міністерства екології та природних ресурсів, з якими воно виступило в грудні 2003 року, вагони з відходами відправляли без обов'язкового страхування відповідальності за їх перевезення, а працівників, які розвантажували вiдходи, не попереджали, що при цьому слід використовувати засоби індивідуального захисту.

      За інформацією Міністерства охорони навколишнього середовища, у вересні-жовтні минулого року 27 вагонів таки дочекалися свiй зiрковий час: їх переробили на модифікатор (продукт змішування відходів із глиною чи вапном. — Авт.) і відправили на станцію Зернове Сумської області, аби використати як матеріал для спорудження доріг і, можливо, як паливо. Ще частину відходів відправили в селище Заболотiв Івано-Франківської області. Вимогу Геннадія Руденка з'ясувати місцезнаходження всіх гудронних залишків, які є на території України, залишено без уваги.