Дiля зробив «НеДiлю — 2».
Учора в київському магазині сучасної електроніки гурт «НеДіля» влаштував маленький перформенс із промовистою назвою «Назад у Майбутнє». Нагода: перевидання НеДільної дебютної платівки.
До цього видавництво Moon Records спонукав підвищений попит на перший наклад «НеДілі» — всі 16 тисяч примірників уже розпродано. До речі, 1 000 CD розійшлася в Росії. «От днями туди поїхав кліп I will fly, — пояснює Діля «УМ» свою популярність у північних сусідів. — Андрій Пасічник iз «Мун рекордз» розповідав мені, що люди, які приїздили з російського рекордингу «Містерія звуку», гарно відгукувалися про мою творчість. Я б не пов'язував це з колишньою участю в ТНМК, адже зараз музика «НеДілі» суттєво відрізняється від хіп-хопу, маємо іншу аудиторію — не тінейджери, а люди середнього віку, бізнесмени».
Що робили: на презентації можна було отримати дармовий плакат і навіть автограф на свіжопридбаному новому альбомі. Платівка збагатилася мультяшним кліпом «Тільки дощ», а крім того — трьома реміксами — на «Тільки дощ» (ремікс від City'sh), «Знову сама» (Сергій Друзь мікс) і I Will Fly (Тімоха mix), які до літнього настрою пасуватимуть якнайкраще. «Я вирішив, що обкладинку альбому треба змінити. Минулого разу вона була помаранчевою, але це аж ніяк не було пов'язано з відомими подіями. А зараз із цим кольором ще й багато спекулюють, тому ми поміняли місцями внутрішню і зовнішню обкладинки», — говорить креативщик Діля. А також: «Я заспіваю дві третини пісень iз нового альбому, реліз якого заплановано на 30 листопада цього року і над записом якого ми зараз працюємо», — планує Едуард Приступа напередодні.
Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>
Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>
Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>
У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>
Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>
Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>
