Якщо ви побачите «табун» авто з дипломатичними номерами, з яких виходять люди з фото- та відеокамерами, — це ще не значить, що поблизу десь дають концерт чи театральну виставу. Місцем великих скупчень іноземців у Києві останнім часом стають... матчі дитячих команд із бейсболу. Приборкати ностальгію за рідним видом спорту американцям (і не лише їм) допомагає київський бейсбольний клуб «Атма-Спорт», який має п'ять юніорських команд — «Дніпро», «Святошин», «Пуща-Водиця», «Кадетський Гай», «Троєщина» (усі — з «приставкою» «Атма»).
Трохи історії: початок «Атми» — на крилах «Мрії»
— У березні 1990 року майстер спорту з легкої атлетики та бейсболу Дмитро Мацулевич завершив виступи у професійній команді «Побутовик» і розпочав роботу з дітьми на громадських засадах. Невдовзі відбулася його випадкова зустріч із журналістом американської газети «Сіетл таймс» Гленом Нельсоном, який разом із Ларрі Стоуном зібрав благодійне спорядження для українських самодіяльних бейсболістів. Перше професійне екіпіювання «прилетіло» до Києва літаком Ант-125 «Мрія», який побував перед тим на авіашоу в Сіетлі.
— У червні 1991 року кияни взяли участь у міжнародному турнірі в Москві, де виступали ще дві американські та три російські команди, і посіли третє місце. Тоді ж у юних бейсболістів з'явилися друзі у посольстві США в Україні.
— У 1993 році команди Мацулевича були зареєстровані у Всесвітній лізі (штаб-квартира у штаті Пенсильванія). Марина Трегубова одержала сертифікат і посвідчення президента першої подібної організації в Україні — «Київ літл ліг».
— 1994 рік: восьмеро вихованців клубу у складі «Побутовика» стають срібними призерами чемпіонату України у вищій лізі. Семеро — бронзовими призерами першості Європи серед 16—18-річних. Киянин Олександр Скатков став кращим гравцем чемпіонату Європи у групі В, де збірна України посіла перше місце.
— 1995 рік: команди Мацулевича стають срібними призерами першостей України у двох вікових групах та другими — в дорослому чемпіонаті.
— 1997 рік: діє програма «Бейсбол-школа партнерства», а київські юніори 13—15 років у Кишиневі здобувають Кубок МБЛ.
— 2003 рік: створено нові дитячі команди — «Атма-Сталінка», «Атма-Кадетський Гай», «Атма-Святошин», «Атма-Пуща Водиця», «Атма-Дніпро». Організована інтернаціональна шкільна бейсбольна ліга за участю п'яти київських та трьох американських команд.
— 2004 рік: «Атма» — володар Кубка України, Кубка Чауса (СНД) та бронзовий призер Кубка КЄБ (Європейської бейсбольної конфедерації) в Австрії. Організовано команду з софтболу (жіночий варіант бейсболу).
Стадіон на Березняках зруйнували, але майбутнє є
Президент клубу «Атма-Спорт», член президії Федерації бейсболу України Дмитро Мантулін пригадує, що вперше побачив бейсбол на Березняках у виконанні талановитих дітей, яким бракувало можливостей виїжджати на матчі з ровесниками.
— Допоміг юним бейсболістам,— каже Дмитро Михайлович, — а з часом закохався в цю гру. Якщо розібратися у її правилах та уважно поспостерігати, зрозумієш, що за комбінаційністю бейсбол нагадує шахи, а варіантів продовження гри в окремий момент виникає не менше, ніж у баскетболі.
— У Держкомспорті доводилося чути, що нашому бейсболу допомагають українці з американської діаспори...
— Їхня реальна допомога не надто глобальна. Загалом, вітчизняний бейсбол здатний зорганізуватися й самотужки.
У нашому клубі «Атма», назва якого означає душу, думку, розум, є п'ять дитячих команд, у яких близько 300 дітей оволодівають мистецтвом гри у бейсбол. Минулого року ми виграли практично все у нашій країні, СНД, а в змаганнях призерів національних чемпіонатів (Кубок КЄБ) стали «бронзовими». Тепер наша команда дебютує в Кубку європейських чемпіонів у Хорватії.
— Раніше, пригадується, в Україні тривала гегемонія бейсболу Кіровограда, а як тепер?
— Тепер цього немає. Щоправда, кіровоградці нарікають, що успіхи нашій команді приносять «легіонери» — двоє вихованців самого Кіровограда, двоє сімферопольців і кубинець Арделай Бассера Райдель, який у нас ще й працює з дітьми, як і дуже добрий дитячий тренер-педагог Дмитро Мацулевич. Але ж можна пригадати, що коли кіровоградці розпочинали все 11 років тому, то теж запрошували киян і кримчан. У нас же сьогодні до «основи» підходять четверо своїх 16-річних вихованців. І команда «Атма-Дніпро», яку створено на базі не елітної школи (діти на «Мерсах» не приїздять), а звичайної, сьогодні дуже сильна — настільки, що ми сподіваємося: через 4—5 років у збірної України проблем не буде.
— Тобто бейсбол у нас стає спортом не лише для заможних і «крутих»?
— Так. Розумієте, діти не з багатих сімей починають бачити для себе у бейсболі шанс досягти чогось у спорті та житті. Загалом же всі гравці нашого клубу мають контракти, працюють у наших фірмах та навчаються в інститутах, пов'язаних із сільськогосподарською спрямованістю. Нещодавно створили жіночу команду із софтболу — вони теж вчаться у харчовому вузі. Сподіваюся, в «Атми» будуть й інші ділові партнери. У цьому сенсі велике значення мала б перемога на турнірі у Хорватії та перехід в елітну групу Кубка європейських чемпіонів. Тим більше що, як показав минулорічний єврокубок, бейсболісти з європейських клубів якісь... розслаблені. Британці, скажімо, гуляли в пабах на всі свої 600 євро добових, ламали пожежні крани і підпалювали двері. У нас же хлопці скромніші й ставляться до бейсболу серйозніше.
— А як «Атма» співпрацює зі збірною України?
— Там під керівництвом кіровоградського тренера Олега Бойка грає шестеро наших гравців, решта — його земляки. Приємно, що наш Олександр Трофименко одержав приз кращого гравця «на Європі».
— Що потрібно, аби дати додатковий поштовх розвитку бейсболу в Україні?
— Стадіони. У Пущі-Водиці на базі 104-ї школи діє єдиний (!) пристойний стадіон у столиці. Той, що був на Березняках, знищили — хоч як ми боролися, поле віддали під будівництво банку (на цьому стадіоні, як пригадують читачі «УМ», регулярно бував навіть посол США Гербст із дітьми-бейсболістами. — Ред.). Утім ми співпрацюємо з мерією і, думаю, знайдемо місце для будівництва бейсбольної арени бодай на 5 тисяч місць. Публіка для цього виду спорту вже давно є. Поки ж ми домашні ігри проводимо в Сумах — там дуже гарний стадіон.
Загалом, на сьогодні серйозне ставлення до бейсболу спостерiгається у трьох містах — Києві, Кіровограді та Сімферополі. Хоча дитячі команди є і у Львові, Донецьку, Хмельницькому, Сумах, Чернівцях, Рівному, але там працюють ентузіасти, яким потрібна підтримка для створення клубів.
У нас є чимало ідей на майбутнє. Скажімо, під час візиту Віктора Ющенка у США ми хотіли організувати матч нашої та американської дитячих команд, але завадив щільний графік. Під час візиту Джорджа Буша у Київ ми, сподіваюся, втілимо цю ідею у життя. А вже тепер у гості до нашої жіночої команди з софтболу висловили бажання приїхати американки, італійки та росіянки. Є також задум провести комерційний турнір у Криму за участю нас, росіян, литовців, інших команд Східної Європи, де призовий фонд формували б внески учасників. У такого турніру, сподіваюся, буде майбутнє. Як і загалом у вітчизняного бейсболу — гри, що розвиває дуже необхідну зараз якість — швидкість мислення, коли за мить потрібно обрати одне вірне рішення з кількох можливих.
Кияни — знову «бронзові»
Коли матеріал уже був готовий до друку, бейсболісти «Атми» повернулася з розіграшу Кубка європейських чемпіонів у другому дивізіоні, що проходив у Хорватії, і тренер команди Сергій Добрийвечір розповів про хід змагань:
— У першій грі ми поступилися австрійському клубу «Куфштейн вікінгз» — 4:6, але, обігравши потому болгарський «Атлетик» (11:3) та грецький «Спартакос» (14:4), таки вийшли у півфінал. На жаль, на цьому етапі поступилися команді господарів турніру — «Келтеку» з Карловаца — 3:5. Відверто кажучи, не чекали від хорватів такого серйозного рівня підготовки. Більшу частину матчу гра була рівна (2:2), але потім усе ж далося взнаки, що суперники більше відбивали — дванадцять разів проти семи в нас. У поєдинку ж за третє місце ми ще раз обіграли софійських «атлетиків» — 8:3 — і здобули «бронзу». Тому боротьбу за вихід у групу А Кубка чемпіонів продовжимо наступного року. Якщо, звичайно, виграємо чемпіонат України.
До речі, основні конкуренти киян на внутрішній арені — кіровоградці — здобули Кубок КЄБ у групі В. У литовському місті Утене команда КНТУ виграла всі чотири групові поєдинки та у фіналі здолала «Селезію» (Польща) — 4:0, здобувши для країни представництво у групі А Кубка КЄБ.