Ви ніколи не задумувались, що ми їмо занадто багато і не ту їжу? Переїдання — чинник, який сприяє виникненню багатьох захворювань, у тому числі діабету.
По-перше, організм людини біологічно запрограмований на недоїдання. Для нашого далекого предка почуття голоду було стимулом до пошуку їжі, але це не означає, що він, відчувши голод, одразу сідав за стіл: їжу-бо треба було ще знайти!
Воїни Спарти, роблячи щоденні 60 км пробіжки, харчувались один раз на добу. Обсяг денної порції — скільки поміститься в долонях. У Давній Греції існувало «прокляття володарю, що дозволив своїм підлеглим їсти двічі на добу». В Китаї, Єгипті досі існує звичай не їсти до того, поки працею не заробиш їжу на сьогодні (не прийнято запихуватись харчами «про запас»).
По-друге, людина схильна до вегетаріанства, про що свідчить будова жувальних поверхонь зубів і значна довжина кишечника. «Вибух» карієсу і шлунково-кишкових хвороб, патології печінки та підшлункової залози пояснюється харчовою розбещеністю світу, надмірною кількістю солодощів і смачно приготованої їжі, зі штучною стимуляцією апетиту. Так, рафіновані вуглеводи з'явились історично пізно: пшениця культивована із дикорослого жита у V ст., картопля окультурена в VI, цукор почали виготовляти з дозволу Наполеона І в ХІХ сторіччі...
Особливо від зайвих вуглеводів сьогодні страждають зуби людини, які до того ж не мають достатнього навантаження та догляду, бо ми вживаємо здебільшого переварену, а не сиру їжу.
Згідно з давніми манускриптами, руйнуванню зубів наші предки запобігали чищенням дерев'яними паличками з розжованим кінцем, жуванням смоли, жорсткого листя та харчуванням рослинною їжею.
Альбіна ГЕРАСИМОВА,
директор дитячого оздоровчо-екологічного центру
Оболонського району м. Києва.
Олена УДОВИЦЬКА,
професор, методист із валеології центру.