Естетика «синьо-білого»: трішки Сходу в центрі Києва

      Як запевняють мистецтвознавці, всі великі цивілізації Євразії нової ери мали в історії своєї культури синьо-білі фрагменти чи періоди. Китайський Цзіндечжень, іранські Кашан, Йєзд та Керман, турецький Ізнік, голландський Дельф ... (До речі, у цей список від нас цілком вписалася б й минулорічна біло-блакитна агітація одного кандидата — а що, це ж також приклад культури нації).  І пересвідчитися у цьому можна, відвідавши виставку «Магометанський синій»: кобальт у кераміці Сходу і Заходу 12—19 століть», що відкрилася у Музеї мистецтв Богдана та Варвари Ханенків.

      «Магометанським синім» китайські керамісти називали кобальт, якого в запасниках музею вистачило на повноцінну експозицію. В усі часи, не залежно від появи нових технік чи методик у мистецтві,  цей мікроелемент вабив майстрів своєю яскравістю і глибиною, насиченістю тону. Серед презентованих шедеврів, які колись iз такою любов'ю збирали Ханенки, — тонкостінна конічна чаша iз синьо-чорним розписом, чаша ладжвардіна (ХІІІ ст.), восьмикутний кахель з вершником (Бахрам Гур) 1227 року, розписаний люстром і кобальтом, перська ваза кінця ХІІ століття, оздоблена залитим кобальтом рельєфним декором, таріль першої половини ХVІ століття, що дійшла до нас iз часів Османської Туреччини... На виставці представлені також вироби з китайської порцеляни, багато експонатів, що належать до голландського Дельфту: декоративні вази, тарелі, кухлі для пива, глечики, іграшки тощо.

      Виставка «Магометанський синій»: кобальт у кераміці Сходу і Заходу 12—19 століть» у Музеї Ханенків працюватиме до 15 серпня.