Чому «Локомотив» зійшов із рейок

      Під час трансформацій у суспільстві у стан неспокійного очікування потрапляють насамперед бюджетники. І якщо сподівання пенсіонерів і студентів, лікарів і вчителів, як правило, виправдовуються у вигляді підвищення виплат, то спорту найвищих досягнень буває непереливки. Бо така вже в нас традиція, що розвиток того чи іншого виду спорту залежить від симпатій керівників різних рангів. Скажімо, російська еліта масово пішла в теніс услід за Єльциним, колишній дзюдоїст Путін «тягне» боротьбу, хоча при ньому в Росії комфортно почуваються чи не всі види спорту. У нас же — від Щербицького до Кучми — спортом №1 був футбол. Утім за його долю не варто переживати хоча б через безсумнівне лідерство за популярністю. Ця гра в нас поза конкурсом симпатій. А ось прихильники волейболу з обранням Президентом Віктора Ющенка не приховували оптимістичних очікувань. Відомо ж, що Віктор Андрійович полюбляє цю гру і був причетним, зокрема, до організації масового дитячого турніру з волейболу... І треба ж такому статися, що днями велике розчарування спіткало вболівальників саме цього виду спорту.

      Приголомшлива новина звучить так: найсильніша чоловіча волейбольна команда країни — харківський «Локомотив» — не братиме участі в Лізі чемпіонів-2005/06. Наші читачі пам'ятають, з якою радістю «УМ» повідомляла, що ЄКВ, враховуючи переваги харківського Палацу спорту, позитивну ауру на трибунах та безліч інших «плюсів», дозволила нашій команді знову виступити в елітному єврокубку, хоча це й суперечить регламенту («Локомотив» посів у дебютному турнірі останнє місце в групі). І ось керівництво слобожанської команди повідомляє, що відкликає свою заявку, бо «Міністерство транспорту України заборонило всім залізницям країни фінансувати різноманітні спортивні організації та благодійні фонди».

      І тепер не має значення, що вчора мало розповісти керівництво «Локо» на спеціально скликаній прес-конференції. Як і не має значення, як прокоментує це міністр транспорту та зв’язку Євген Червоненко. Адже його відомство, відмовившись від волейбольної команди – фактично, підрозділу Південної залізниці, — відверто нашкодило іміджу нової влади на Слобожанщині, де волейбол залишався чи не єдиною спортивною втіхою на тлі непослідовного футбольного «Металіста».

      Припускаю, що транспортники можуть заявити, що їх «невірно зрозуміли», якби ще пару місяців тому подібний «дзвоник» не пролунав з Іллічівська. Тренер тамтешнього гандбольного «Портовика» після завершення сезону також сказав, що майбутнє клубу, який встиг розгорнути сучасну інфраструктуру з дитячими групами підготовки, теж «у тумані», бо нові люди в Мінтрансі заборонять своїм структурам спортивне спонсорство.

      Зрозуміло, що через «різноманітне спонсорування» у транспортній сфері гроші «відмивалися» на вибори чи інші політичні замовлення. Але ж «Локомотив» — не якийсь «паперовий» фонд, а реальне надбання, гордість не лише Харківщини, а й усієї країни, базова команда національної збірної. Поїзд пішов — прощавай, Ліго чемпіонів — безцінна жертва на вівтар боротьби з корупцією.

      Чи, можливо, транспортники вирішили закумулювати кошти «спортивного призначення» на реалізацію Червоненкової ідеї будівництва на базі столичної «Чайки» траси «Формули-1»? Та навіть якщо в цьому жарті є частка істини, то не думаю, що реалізація мрії міністра про «королівські перегони» в Україні компенсує втрати прихильників інших видів спорту.

      P.S. Після завершення сезону заступник міністра транспорту та зв'язку України Зенко Афтаназів підписав наказ про нагородження волейболістів «Локо» знаком «Залізнична слава» II та III ступенів «за вагомий внесок у піднесення спортивної слави «Укрзалізниці», фізкультурно-спортивного товариства «Локомотив», розвиток і популяризацію фізичної культури й спорту на залізничному транспорті...»