Десятина Хрестителя

      Треба чи не треба відбудовувати Десятинну церкву в Києві — такі дискусії точаться не перший рік. Набір питань для обговорення обмежений: брак плану та зображень споруди, цінність незабудованих фундаментів, неможливість відтворити церкву в первісному вигляді. Однак за цим усім стоїть потаємне питання: а чи не «витечуть у пісок» кошти, виділені державою на її відбудову?

      Утім чомусь мало кому спадає на думку обговорити не матеріальну, а духовну концепцію відродження цього храму. Як і годиться, цю тему підняли священики.

      «Церква виступає за відтворення Десятинної церкви, — каже ректор Київської духовної академії УПЦ КП архієпископ Переяслав-Хмельницький Димитрій (Рудюк), кандидат богослов'я, автор книги «Мати церков руських. Десятинна церква в Києві — настав час її відродити». — Це перший храм Київської Русі, збудований великим князем Володимиром Святителем, перша кафедра київських митрополитів. Цей храм був центром перших віків українського християнства, свідком багатьох історичних та церковних подій тодішнього суспільства Київської держави. У ньому згромаджувалися всі духовні, економічні, політичні сили великої Русі-України».

      Святий Володимир, ставши київським князем, об'єднав люд своєї держави (зараз ми сказали б — націю) і освятив християнством, за що й дістав титул рівноапостольного. У своїй молитві на освячення Десятинної церкви він вручав усю Україну в заступництво самої Богородиці й сказав: «Я даю десятину цьому храму. Хто її змінить — той буде проклятий». І поклав у соборі грамоту цього заповіту. Десятинна церква стала усипальницею для династії Володимира, сюди ще за життя великого князя були перенесені мощі святої рівноапостольної Ольги і мощі першого київського митрополита Михаїла. У цьому храмі були поховані згодом i сам Володимир, i його дружина Анна.

      У дохристиянські часи на цьому місці було святилище. Як розповідає кандидат геолого-мінералогічних наук Ростислав Фурдуй, на космічному знімку старої частини Києва видно енергетичну структуру у вигляді багатокільцевої зони, центр якої міститься на Старокиївській горі, де й стояла Десятинна церква.

      Спершу це був хрестово-купольний храм. Згодом, після обвалу в 1240 році, церкву кілька разів відроджували. Як пояснюють мистецтвознавці, в час навали монголів упала тільки її апсидна, підкупольна, частина, а частина нартексу (притвору), бічних галерей і центральної частини залишилася стояти.

      За часів митрополита Петра Могили церкву накрили дерев'яним склепінням і поставили дашок. Богослужіння проводилося в автентичних залишках храму. 1635 року Петро Могила, оглядаючи руїни Десятинної церкви, відкрив гробницю і знайшов голову великого святого. З того часу вона зберігалася в Успенському соборі Києво-Печерської лаври у срібній раці поблизу іконостаса.

      У ХІХ столітті, за митрополита Євгенія Болховітінова, Десятинну церкву відбудували в типовому квазівізантійському російському стилі за проектом архітектора Стасова (указом імператора Павла було заборонено будувати в Україні храми у стилі козацького бароко). Там поставили символічні гроби князя Володимира Великого та рівноапостольної Ольги. Москва вклала в цей храм свою державницьку ідеологію, ніби ставлячи печать власності на спадщину Києва.

      До речі, той аргумент, що церкву неможливо відтворити у первісному вигляді, не зовсім переконливий. Якщо взяти до уваги, що це був перший кам'яний храм Київської держави і за його зразком були споруджені інші храми, які збереглися, можна дізнатися, яким був вигляд Десятинної церкви. Геометрична побудова старовинних візантійських храмів дуже канонізована, в усіх храмів були однакові пропорції. Доктор мистецтвознавства та богослів'я Дмитро Степовик пояснює, що, за законами київської архітектури, обриси фундаменту якоюсь мірою диктують зовнішній вигляд храму. Обриси фундаменту зараз визначенi в результаті численних археологічних розкопок, які велися ще від часів Петра Могили. Всі обміри церкви часів Петра Могили є, за ними можна простежити, якi ширина, висота стін, яка структура.

      У ХХ столітті класиком із розкопок Десятинної церкви вважається академік Михайло Каргер. Однак ні Каргер, ні попередні дослідники жодного разу не відкривали рештки Десятинної церкви в цілому. Дослідників, вочевидь, цікавив не так храм, як археологічні знахідки — скарби, фрагменти мозаїк.

      Фахівці-реставратори стверджують, що слід законсервувати залишки, музеєфікувати, зробити відповідне накриття, забезпечити температурно-вологісний режим. А потім на верхній платформі будувати нову Десятинну церкву в автентичних формах. Знову ж, Інститут «Укрдержреставрація» може зробити проект церкви тільки тоді, коли будуть зроблені обміри, а їх можна виконати лише після детального археологічного дослідження.

      У світі, як відомо, траплялися випадки успішного відтворення давно зруйнованих святинь. Так, Успенський собор у Володимирі-Волинському відроджений наприкінці ХІХ століття, коли фотофіксаційних документiв ще й не iснувало. Первісний собор у передмісті Парижа Сен-Дені, де був охрещений перший християнський король Франції, не зберігся. А в ньому були поховані більшість французьких королів середньовіччя. І аж у ХІХ ст. собор відбудували в романському стилі, притаманному історичному періодові, коли Франція приймала християнство. Кампаньйола XVI століття на площі Сан-Марко у Венеції, була зруйнована у ХІХ столітті й повністю відбудована на початку ХХ ст.

      Iснують схожi приклади i  у нас. Софію Київську, майже зруйновану, Іван Мазепа відреставрував у стилі козацького бароко.

      Священики нагадують: храми будували не як музейні об'єкти, не як пам'ятки архітектури чи предмети для праці археологів та мистецтвознавців. Це був дім молитви, дім Божий.

      «Не відтворити цей храм — означає затоптати початок своєї історії, — вважає архієпископ Димитрій. — Якщо в цьому храмі спасеться хоч одна душа, його потрібно відродити». У липні 2004 року, в день проведення Помісного собору Української православної церкви Київського патріархату, на фундаментах Десятинної церкви встановили хрест на знак початку відбудови, водночас Київська патріархія заявила про створення відповідного фонду відбудови цієї святині.