Михайличенко зрозумів, що він не Блохін

      Федерація футболу України поставила перед нашими 20-річними юніорами дуже складне завдання — вийти у фінал чемпіонату світу, який зараз проходить у Голландії. Мабуть, таке «зомбування» — аналогія з «установкою» на перше місце у відбірковій групі «дорослої» національної збірної. Утім Олексій Михайличенко — не Олег Блохін. Навіть у першому, переможному, матчі з панамцями вихованці «академії Павла Яковенка», які складають основу нашої команди, часто «не догравали» епізоди. Позавчора в поєдинку, програному китайським ровесникам, ця «хвороба» виявилася ще гостріше. Очевидно, у Мілевського, Алієва та компанії справді «очі не горять», через що Йожеф Сабо рідко довіряє їм місце в основі «Динамо». А врахуймо, що для юних динамівців турнір у Голландії — добрий шанс покращити перспективи своєї кар'єри в «стилі Клебера» (адже відомо, що бразилець викликав зацікавленість провідних клубів Європи саме після молодіжного чемпіонату світу).

      У порівнянні зі стартовою грою Олексій Михайличенко зробив лише одну заміну — замість форварда Фещука випустив гравця, швидше, оборонного плану — Ярмаша, що засвідчило обізнаність нашого тренерського штабу з можливостями віце-чемпіонів Азії. Раніше на турнірі в Катарі наша «молодіжка» виграла у китайців — 2:1. Але з того складу в нинішній команді з «Піднебесної» залишилося лише п'ять чоловік. З квітня з молодими китайцями працює 64-річний німецький тренер Екхард Краутцун, відомий тим, що вивів «Мюнхен-1860» у бундеслігу, виграв Кубок Німеччини з «Кайзерслаутерном» у 1996-му та працював зі збірними Кенії, Канади й Тунісу. Разом із ним за два місяці зборів у Європі збірна Китаю (U-21) провела 11 матчів, у яких поступилися лише австрійським та американським ровесникам. Тобто в нашій тренерській канцелярії не могли не знати, що в Утрехті їм протистоятиме добре функціонально підготовлена, згуртована команда, яка володіє тактичною дисципліною, вміє виконувати «стандарти» і застосовує тактику дрібного фолу. Останній елемент китайці виконали проти турків 30 (!) разів — і перемогли.

      Битою виявилася й Україна, хоча спочатку навряд чи хтось міг передбачити такий підсумок. Уже на 9-й хвилині фланговий прохід Ситника завершився пасом на Мілевського, який вийшов на перше своє побачення з голкіпером і пробив у Ян Ченя. Надалі єдиний форвард українців змарнував у цьому матчі (як і в попередньому) не одну подібну нагоду. А відкрив рахунок Дмитро Воробей: сам на сам із голкіпером його вивів Олександр Алієв. Хтозна, як би склалася доля матчу, якби сальвадорський арбітр Родольфо Сімбіан не прогавив стовідсоткове пенальті: на 25-й хвилині слаломний прохід Алієва зупинили прийомом із кунг-фу. Наші гравці після цього відкотилися назад — суто в стилі Михайличенка — і китайці показали, що прийоми східних єдиноборств можуть використовувати не лише в захисті. Принаймні удар «ножицями» Цзю Тиня після тривіального флангового навісу нагадував екранні штучки Джекі Чана.

      У другому таймі команди обмінялися реалізованими пенальті, а вирішальний м’яч азіати забили після навісу й позиційної помилки Григорія Ярмаша (не даремно кажуть — не змінюй переможний склад!). Чи можна влучний удар Цуї Пеня головою вважати логічним, якщо підопічні Краутцуна грали на той час у меншості? Чому б і ні, адже у цієї поразки є комплекс причин, одну з яких — хронічну нереалізацію гольових моментів — Михайличенко в післяматчевому коментарі назве (а другу згадає, але загадково промовчить на прохання розшифрувати). Щодо статистики, то, скажімо, українці пробили по воротах суперника 11 разів, але в отвір влучили лише шість ударів. У китайців ж усі п'ять «пострілів» були в «рамку». Крім іншого, наша команда в другому таймі безнадійно віддала ініціативу, а контратаки марнувала через «вальяжні» дії Мілевського і Самборського. А ще наші півзахисники у 30-градусну спеку виявилися не готовими до мобільних дій упродовж усього матчу.

      Відтак китайці достроково вийшли до 1/8 фіналу, а нашій збірній в останньому поєдинку потрібно не програти віце-чемпіонам Європи туркам (у разі нічиєї друге місце за рахунок кращої різниці м'ячів дістанеться саме українцям). Побоювання щодо поразки виглядають більш ніж обгрунтованими, оскільки у вирішальній грі команді не зможуть допомогти центральний захисник Яценко та опорний хавбек Аржанов. Для улюбленої моделі гри Михайличенка «від оборони» це суттєві втрати.

ТАБЛО

Чемпіонат світу-2005. Фінальна частина.

Другий тур групових турнірів

Група В

Китай — Україна — 3:2

      Україна: Мусін, Допілка, Кіцута, Яценко, Алієв, Ситник (Фещук, 75), Мілевський, Аржанов (Рожок, 57), Ярмаш (Герасим’юк, 80), Воробей, Самборський

      Голи: Цзю Тинь, 31; Чен Тао, 67 (пен.), Цуї Пень, 75 — Воробей, 19; Алієв, 70 (пен.)

      Попередження: Цуї Пень, 10; Чень Тао, 49; Дзяо Мін, 73 — Аржанов, 17; Допілка, 38; Яценко, 64; Алієв, 65; Мілевський, 78

      Вилучення: Цзю Тинь, 69 (К)

Панама — Туреччина — 0:1

Становище команд:

            I     В     Н     П     М     О

1. Китай    2     2     0     0     5-3   6

2. Україна  2     1     0     1     5-4   3

3. Туреччина      2     1     0     1     2-2   3

4. Панама   2     0     0     2     124   0

Група С

Марокко — Гондурас — 5:0

Чилі — Іспанія — 0:7

      Становище команд: Іспанія — 6, Марокко — 3, Чилі — 3, Гондурас — 0

Група D

Єгипет — Аргентина — 0:2

США — Німеччина — 0:0

      Становище команд: Німеччина — 4, США — 4, Аргентина — 3, Єгипет — 0