НЬЮЗ-РУМ

24.10.2003

      Дифузією артистів зі сцени на телебачення вже нікого не здивуєш: своїми людьми на ТБ є Ольга та Наталя Сумські, Кузьма зі «Скрябіна», Фоззі з ТНМК, Наталка Могилевська, Оксана Пекун... А от випадки зворотні — в нас поки що рідкість. Одним із таких винятків є Валерій Сараула, невтомний збирач дивацтв у програмі « Кунсткамера», яка виходить в ефірі «Нового каналу». Засвітившись на телебаченні, він вирішив охопити своєю скромною персоною і шоу-бізнес. З достовірних джерел стало відомо, що у вільний від «Кунсткамери» час — а судячи з того, що програма складається з сюжетів імпортного виробництва, цього часу у Валерія вистачає — він записує свою пісню «По морозу». Майбутній хіт уже був презентований глядачам телевізійного шоу «За склом» під гітару та неодноразово виконувався Валерієм у дружніх компаніях та на вечірках. Запис відбувається на студії Олега Білого, а допомагають Сараулі зробити з пісні «лялечку» музиканти групи «Таліта Кум».

* * *

      Триває Всеукраїнський тур Марії Бурмаки, яка свою сольну програму «МІА» вирішила презентувати не лише для столичних шанувальників української музики, а й для меломанів глибинки також. Концерти вже відбулися в Тернополі, Рівному, Львові та Луцьку. У кожному місті — аншлаг, оберемки квітів і обов'язкові кілька хітів «на біс!» У Луцьку співачку взагалі не відпускали зі сцени! Марії ж так сподобалася гостинність місцевих мешканців, що під час вечері в одному з клубів вона навіть експромтом заспівала найулюбленіші хіти — «Чорні черешні», «Сонцем небом, дощем», «Я сама». Наступні у гастрольному графіку співачки — Полтава, Кременчук, Кривий Ріг та Суми. Свій тур Бурмака планує завершити у Києві 27 жовтня — у цей день вона запросить своїх друзів та колег на концерт у один з нічних клубів.

* * *

      Спроби Танка На Майдані Конго зв'язатися з народним артистом України, кавалером ордена Ярослава Мудрого Іво Бобулом і запропонувати йому взяти участь у майбутніх зйомках кліпу до пісні його імені результатом поки що не увінчалися. Фагот, один із фронтменів гурту, підняв усі свої знайомства серед української естради, але так і не натрапив на слід співака-буковинця. Пошуки координат зірки української естради тривають. (Шановний пане Іво! Відгукніться, хлопці дуже хочуть потиснути Вам руку!) А тим часом  Фагот свої знання французької має покращити. Річ у тім, що на фестивалі Francofolies в місті Ля Рошель Фагот познайомився з організаторами акції, які запросили команду наступного року виступити на фесті. Але для цього треба кілька пісень заспівати французькою...

* * *

      Днями у Львівській опері Олександр Пономарьов у супроводі симфонічного оркестру під керівництвом Михайла Дубчака презентував свою сольну класичну програму. Цей концерт Сашко вперше виконав на свій день народження, подарувавши його друзям з нагоди свого тридцятиріччя. Наприкінці вересня програму почули та побачили харків'яни. Пономарьова у Львові чекали: зал Львівського державного театру опери та балету iм. Крушельницької був заповнений вщерть, деякі глядачі насолоджувалися виступом стоячи, а на вулиці біля Оперного вже вдень стояли люди, намагаючись перекупити у когось зайвий квиток.

      У концерті на дві дії у виконанні Олександра Пономарьова прозвучали «Любовний напiй» Донiцеттi, серенада графа Альмавiва з «Севільського цирюльника» Россiнi, аріозо з опери Леонкавало «Паяци», дві арії Ленського з «Євгенія Онєгіна» Чайковського... Своїх галицьких шанувальників співак потішив також українською класикою: піснями «Сонце низенько», «Чорнiї брови», «Дивлюсь я на небо», «Ніч яка місячна», «Чорнобривці»...

  • Знайти «скриньку», де захована ваша пісня

    Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>

  • Гімн як літургія, марш і романтика

    Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>

  • Паливо революції

    Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>

  • Ведмідь на вухо наступив, та співати будеш

    У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>

  • Вояки з гітарами

    Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>

  • «Вопіющі» 26 років

    Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>