Благородні метали Донбасу

      І все ж напруги до останнього туру в національному чемпіонаті не вистачило. Що засвідчила центральна площа Донецька — імені Леніна, яка до пізньої ночі перетворилася на святкове помаранчеве море. Три великi телеекрани, десятки тисяч щасливих городян, досить представницький концерт та урочиста зустріч із дітками у відповідній формі... Все це свідчить про дві речі: перше — у шахтарській столиці вміють гуляти з розмахом і пафосом, а друге — ніхто в керівництві «Шахтаря» не сумнівався, що команда стане чемпіоном країни саме цієї неділі.

      У цей день, до речі, індустріальний Донецьк святкував не лише достроковий «видобуток» «золота», а й «виплавку» «бронзи». Звісно, футбольні опоненти Донбасу шукали і знайшли в перемогах «Шахтаря» та «Металурга» чимало дивного, однак, мабуть, варто погодитися: друге в історії чемпіонське звання «Шахтаря» сумніву не підлягає.

      По-перше, це був справді сезон, в якому гірники були стабільними, дозволивши собі програти лише героїчному опору «Таврії» та «Металіста». При цьому конкуренти підопічних Луческу — динамівці — записали собі в пасив кількамісячний «провал», що не сумісно з претензіями на чемпіонство за визначенням.

      Сталося так, що на фініші вже не все залежало від киян. Та й зустріч «Чорноморець» — «Шахтар» недоречно було нагороджувати званням «золотий матч», адже суперник гірників вирішував завдання іншого штибу. У декого склалося враження, що одесити не боролися з лідером так, як могли б, тож і поступилися — 1:3. На адресу «моряків» лунають навіть звинувачення у непорядності. Але згадаймо, що сказав Мірча Луческу, почувши, як Йожеф Сабо назвав донецьке дербі «фарсом»: «Якщо вони переконливо обіграли цю команду, то чому цього не можемо зробити й ми?». Тобто такий висновок можна пристосувати й до суперництва з «Чорноморцем», який поступився «Динамо» 0:3 також без візуального спротиву.

      Варто згадати: напередодні 29-го туру президент киян Ігор Суркіс відверто заявив, що «мотивує» одеситів «не програти». З іншого боку, влучно висловився з цього приводу гравець «Чорноморця» Сергій Білозор: «Дайте збірній однієї з випадкових країн мільйон доларів і накажіть виграти чемпіонат світу...» Отож: «хотіти» й «могти» — різні речі.

      У поєдинку з перспективою одержання гарних преміальних наставник одеситів Семен Альтман не міг розраховувати на Мітерєва, Ващука та Симоненка — провідних гравців «Чорноморця». Крім того, господарі поля збиралися відбирати очки у найрезультативнішої команди ліги лише з одним форвардом. І хай Косирін — кращий бомбардир чемпіонату — свою справу зробив, але він був справді «один у полі воїн». Сподіватися ж на те, що «Шахтар» обмежиться одним «гарматним» голом Тимощука зі штрафного (з рикошетом), в одеситів не було жодних підстав. Звичайно, трохи дивно, що після того, як рахунок став 1:1, начебто «надійний» і добре поставлений Альтманом захист почав розсипатися на очах. Дарма в цей час раділи керівники й футболісти «Динамо» на НСК «Олімпійський» у Києві (команда Сабо якраз «виносила» «Закарпаття» — 3:0, і в разі нiчиєї в одеському поєдинку питання про чемпіонство переносилося на останній тур). «Шахтар» подарував переслідувачам лише 4 хвилини надії. А далі — усі захисники «Чорноморця» в ході флангової атаки «помаранчевих» скупчилися біля «передньої» стійки воріт, і Матузалем, забиваючи головою без перешкод, ледве не зіткнувся з іще одним вільним партнером.

      Аргументи на кшталт того, що Срна перед навісом разом із колегами по «групі атаки» «стягнув» оборонців на фланг, на фанатів Києва навряд чи подіють. Як і те, що для повної переконливості ще був гол Беліка і два стовідсоткових гольових моменти у Воробея.

      Продовжуючи суперечку навколо «справжності» виграшу «Шахтаря» в Одесі, наведемо й такі аргументи: чому «вмотивовані» запорізький «Металург» та «Борисфен» відібрали очки в «Динамо», а ось іншим командам не вдалося це зробити з «Шахтарем»? Можливо, тому, що у згаданих колективах є «донецькі» — Попов, Бредун, Кривенцов, Левига і тренер Яремченко. Але що, скажімо, заважає «Динамо» обрати таку ж стратегію і дати в оренду «Чорноморцю» Алієва, Мілевського, Герасим'юка і... Михайличенка? До речі, слабеньке, але «продинамівське» «Закарпаття» свою місію виконало, зігравши з «Шахтарем» унічию.

      Відтак маємо підстави для висновку: українська першість дедалі перетворюється на суперечку не просто двох місцевих грандів, а двох великих таборів під прапорами цих грандів. Адже в чемпіонаті майже не лишилося «нейтральних» команд, у складі яких не було б орендованого підсилення з Донецька або Києва.

      І такі «фарм-клуби» значно охочіше б'ються з «чужим» суперклубом, аніж намагаються сперечатися зі своїм «благодійником»...

      Авжеж, цей чемпіонат справді був багатим на дивні події. Йдеться навіть не про несподівані виграші аутсайдерів на полях більш «сильних». Хтось зможе пояснити причину масового «гальмування» у другому колі так званих претендентів на вихід у єврокубки — «Волині», «Металурга» (Д) та «Чорноморця»? При цьому «метадони», як і дніпровці, хоч і програвали, та все одно перед останнім туром опинилися на своїх «законних» місцях. У цій ситуації відверто шкода маріупольську команду, яка «хоче і може», але навряд чи потрапить у Кубок УЄФА. Не сумніваюся, що широкий загал волів би бачити на євроарені базовий клуб збірної в компанії з «іллічами». Однак третє місце знову «застовбив» «Металург», а за четверте (і разом із ним — останню путівку до єврокубків) продовжують сперечатися «Дніпро» та «Іллічівець». Щоправда, заочно, адже дніпропетровцям післязавтра грати у Харкові, а маріупольцям — в Ужгороді. Невизначений власник четвертого місця — єдина інтрига, залишена на останній тур.

      А що ж «десерт» у вигляді поєдинку «Шахтар» — «Динамо»? Будемо сподіватися, в четвер фани таки побачать цікаве протистояння цих команд. Принаймні, як пообіцяли наставники «Динамо» і «Шахтаря», гранди гратимуть основними складами. Це буде своєрідна репетиція перед зустріччю в Суперкубку-2005. А ще — привід для гірників вирівняти баланс очних боїв сезону, що закінчується. Адже кияни брали гору над «кротами» у Суперкубку-2004 та фіналі Кубка країни, а «Шахтар» обіграв «Динамо» в першому колі ЧУ в столиці (2:0).

ТАБЛО

«Чорноморець» — «Шахтар» — 1:3

      25 000 глядачів

      Голи: Косирін, 72 — Тимощук, 23; Матузалем, 75; Белік, 90+1

«Динамо» — «Закарпаття» — 3:0

      2 000 глядачів

      Голи: Чернат, 23; Родріго, 30; Леко, 58

«Металург» (Д) — «Металіст» — 3:1

      3 000 глядачів

      Голи: Бабангіда, 47; Мендоса, 61; Туре, 74 — Селезньов, 76 (пен.)

      Вилучення: Ханас, 48 («МХ»)

«Дніпро» — «Кривбас» — 2:1

      7 000 глядачів

      Голи: Мелащенко, 68; Семочко, 74 Адієв, 30

«Іллічівець» — «Волинь» — 1:0

      11 500 глядачів

      Гол: Грибанов, 82

«Металург» (З) — «Таврія» — 1:2

      5 000 глядачів

      Голи: Попов, 45 — Едмар, 28; Корнєв, 59

«Борисфен» — «Арсенал» — 0:1

      1 000 глядачів

      Гол: Бабич, 45

«Ворскла» — «Оболонь» — 2:1

      1 600 глядачів

      Голи: Чичиков, 24; Ребенок, 47 — Терещенко, 85

Турнірне становище:

            I     В     Н     П     М     О

1. «Шахтар» 29    25    2     2     60-17 77

2. «Динамо» 29    23    4     2     56-11 73

3. «Металург» (Д) 29    14    6     9     37-34 48

4. «Дніпро» 29    12    9     8     36-34 45

5. «Іллічівець»   29    12    8     9     38-33 44

6. «Чорноморець»  29    12    5     12    29-29 41

7. «Волинь» 29    11    7     11    34-33 40

8. «Таврія» 29    10    9     10    30-27 39

9. «Металіст»     29    9     7     13    25-35 34

10. «Арсенал»     29    8     10    11    28-33 34

11. «Металург» (З)      29    7     11    11    23-31 32

12. «Ворскла-Нафтогаз»  29    8     6     15    18-33 30

13. «Кривбас»     29    7     9     13    24-38 30

14. «Закарпаття»  29    6     10    13    20-30 28

15. «Оболонь»     29    4     8     17    17-42 20

16. «Борисфен»    29    3     11    15    14-29 20

      Бомбардири: Косирін («Чорноморець») — 14, Мендоса («Металург» (Д)), Закарлюка («Іллічівець»), Брандао («Шахтар») — 12