У пошуку інформації. Невизначена втрата у житті родин зниклих безвісти під час війни
Написати цю статтю мене спонукала ініціатива Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти щодо прийому журналістських робіт у рамках конкурсу «Голоси зниклих». >>
Є місця, в яких «дідівські» способи обробки дерева живі й досі.
Давно минули ті роки, коли радянська молодь з ентузіазмом виїздила на соцбудівництво, щоби побачити різні куточки рідної (тоді ще велетенської) країни, знайти гарних друзів і, зрештою, заробити непоганих грошей. Часи змінилися, але гарна ідея не мусила пропадати, і 2001 року Україна вирішила відновити корисну й цікаву практику трудових загонів, яка охопила більше трьохсот тисяч молодих людей. А торік у нашій країні стартувала молодіжна акція «Пам'ятаймо минуле заради майбутнього», в рамках якої був створений Всеукраїнський молодіжний трудовий загін. За словами заступника директора Державного департаменту молодіжної політики Міністерства у справах молоді та спорту Тетяни Іваненко, 1500 юнаків та дівчат iз різних регіонів України допомагали співробітникам музею народної архітектури та побуту (село Пирогiв) ремонтувати старовинні будинки, зводити паркани та вивозити сміття з території музею. Далі їхній маршрут проліг західними областями: волонтери розчистили територію біля монумента Слави в Житомирі, впорядкували Палац Меренга, що на Вінниччині, прибрали центральні парки у Хмельницькому та Рівному...
Цьогоріч естафета трудового загону пройде східними областями України. До 13-го червня 60 киян та 40 гостей міста впорядковуватимуть територію музею у селі Пирогiв. Потім 50 з них вирушать до Чернігівщини — там на них чекає реставрація пам'ятника воїнам-афганцям. У кожному пункті до основної групи волонтерів буде приєднуватись місцева молодь, і разом вони складатимуть півтори сотні осіб. На Сумщині добровольці ремонтуватимуть сільську школу в Лебединському районі, на Полтавщині візьмуть участь в археологічних розкопках Печерного скиту XVI століття. В Дніпропетровській та Харківській областях докладуть зусиль до благоустрою пам'ятників загиблим воїнам, у Донецькій — приберуть ділянку біля пам'ятника визволителям Донбасу, а в Луганській — відреставрують пам'ятний знак героям-молодогвардійцям і проведуть заключну прес-конференцію.
А поки що завзяті хлопці й дівчата «осіли» в Києві. Зранку вони доводять до пуття музей у Пироговi: косять траву, мажуть глиняні будиночки, білять, фарбують, миють, прибирають у приміщеннях, а ще — пораються на городі, який без дбайливої руки швидко заросте бур'янами. Полуниця, до речі, на ділянці в тамтешньому соцмістечку вродила дуже рясна, а невдовзi зачервоніють черешні у садочку. Треба якось приїхати в гості чи що... Відвідувачі можуть побачити молодих людей у синіх футболках у різних куточках музею, за будь-якої погоди. Скажімо, днями група хлопців 18—23 років готувала жердини для паркану, сховавшись від набридливого дощу в майстерні. В руках у парубків — сокири, заточені лопати і шкрібки (спеціальні інструменти, виготовлені в місцевій кузні за зразками музейних експонатів). Як пояснює досвідчений майстер, який контролює роботи молодих людей, із дерева слід зняти кору, інакше жердина швидко згниє і потребуватиме заміни. А якщо обшкурити заготовку, підсушити та щедро помастити її соляркою і дьогтем, паркан стоятиме довше, нiж хата (принаймні якщо не розібрати пироговські дрючки на сувеніри).
Дівчата займаються легшими справами — миють підлогу в будиночках, витирають пил, слідкують за порядком в оселі. Олена та Олександра з Луганщини кажуть, що ніколи раніше не бачили столиці і від отриманих вражень просто в захваті: «Це так чудово — зірватися з місця і кудись приїхати. Нові друзі, цікаві екскурсії, багато різної інформації, а природа тут яка! Ми б залюбки приїхали сюди ще».
Наталка ПІДГІРНА.
Написати цю статтю мене спонукала ініціатива Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти щодо прийому журналістських робіт у рамках конкурсу «Голоси зниклих». >>
«Я письменник, у мене тепер і довідка від держави є, Шевченківська. >>
Голосом Анатолія Несторовича Паламаренка кілька десятиліть поспіль до українського слухача звертаються Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Остап Вишня та багато інших метрів художнього слова. >>
В останній день зими 2022 року в небі над Кропивницьким у повітряному бою загинув льотчик-винищувач першого класу майор Степан Чобану. >>
Сьогодні, у середу, 18.03.2026 р., виповнюється рівно 40 днів, як після швидкоплинної тяжкої хвороби відійшла у засвіти Людмила Федорівна Хроненко, колишній головний бухгалтер дирекції Українського державного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 рр. >>
Визначний український учений і педагог, доктор фізико-математичних наук, професор, лауреат Державної премії України, засновник і перший президент АН вищої школи України Віталій Іларіонович Стріха (1931–1999) був одним з основоположників напівпровідникової науки в Україні. >>