Юлія і Росія: хто кого?

04.06.2005
Юлія і Росія: хто кого?

Юлія Тимошенко в компанії чоловіків — глав урядів країн Співдружності. (Фото РЕЙТЕР.)

      Учора в столиці відбулося засідання Ради глав урядів СНД. Для України воно визначне передусім тим, що цей захід став приводом для першого виїзду за кордон у ранзі Прем'єр-міністра досі «невиїзної» Юлії Тимошенко. У тбіліському готелі «Шератон» разом із колегами Тимошенко обговорювала вісім пунктів порядку денного, зокрема протокол про поетапне скасування обмежень у взаємній торгівлі в рамках Співдружності, а також питання, що стосуються бюджету СНД. Позиція «помаранчевої» Прем'єрки — Україна пропонує інтенсифікувати створення зони вільної торгівлі в рамках СНД, нас підтримали Молдова, Грузія і (увага, новинка!) — Киргизстан. Тим часом голови урядів загалом ухвалили створювати таку зону до 2012 року (протокол про це підготувала Росія; Тимошенко при голосуванні утрималася). І саме глава уряду РФ Михайло Фрадков відтепер головуватиме в Раді керівників урядів СНД — перед цим свої повноваження склав молдавський прем'єр Василє Тарлєв.

      Що ж до Юлії Володимирівни, то вона хоча й каже про помилковість зменшення темпів співпраці в рамках СНД, але в Тбілісі значно більшу увагу приділяла не форуму колег-прем'єрів, а перемовинам та розвагам із Михаїлом Саакашвілі — революційним президентом найбільш дружньої Грузії.

  • Волевиявлення невільних

    Вибори на окупованих територіях Донецької та Луганської областей іще навіть не почалися, а ексцеси довкола них уже тривають. Минулої п’ятниці активісти та симпатики полку «Азов» влаштували під стінами Верховної Ради ціле фаєр-шоу, погрожуючи розігнати парламент, якщо вибори (а відповідно, і легітимізація самопроголошених «республік») усе-таки відбудуться. >>

  • Євробачення-2017. Показує гривня-ТБ

    Блискуча перемога Джамали, окрім усього іншого, означає й потребу прийняти наступний конкурс у Києві. Втім це може бути й інше українське місто. Пропозиція організувати Євробачення-2017 у Криму, звісно, звучить вельми привабливо, але будьмо реалістами. >>

  • Так минають прем’єри

    Недавня відставка Арсенія Яценюка була довгим та болісним процесом. Але найбільш прикрим є не це. А те, що Яценюк пішов примусово-добровільно: не тоді, коли відчув, що настав його час, а тоді, коли його підштовхнули до цього чисельні й заплутані «договорняки» на найвищому рівні. >>

  • Термоядерні промені чучхе

    Випробування Північною Кореєю водневої бомби запускає цілий ланцюг асоціативних роздумів. Передусім про те, чи є ефективним договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ)? А також про те, чому ті, хто грає за правилами (як Україна), опиняються у програші, тоді як ті, хто правила порушує (як КНДР) отримують можливість говорити зі світом iз позиції сили? >>

  • Богдан Гаврилишин: Неефективність уряду виснажує Україну

    Богдан Гаврилишин — засновник благодійного фонду свого імені, який сприяє становленню людей нової генерації (стипендії, гранти, стажування), член Римського клубу (міжнародна організація, в яку входять представники політичної та економічної еліти 30 країн світу), директор Міжнародного інституту менеджменту МІМ-Женева, фундатор економічного форуму в Давосі, учасник Ініціативної групи «Першого грудня». >>

  • Де шукати щастя?

    Згідно з оприлюдненим 16 березня у Римі звітом ООН World Happiness Index 2016 («Індекс рівня щастя у світі-2016»), Україна посіла 123-тє місце з охоплених дослідженням 156 країн світу. Нашими сусідами по «щастю», чи радше «нещастю», є африканські країни Кенія (122-ге місце) та Гана і Конго (124-те і 125-те місця). >>