«Я знав Україну, коли жив у Польщі, — згадує 52-річний буддистський чернець iз Франції Дзен Кайсен, який нещодавно вперше завітав до нашої країни. — І в Україні, і в Польщі тоді були комуністичні режими. Те, що залишилося в моїй пам'яті після цих тридцяти п'яти років — це українські пісні й українські поети. Українські пісні я завжди слухаю у Франції. Вони і є корінням великої культурної самобутності України».
Ален Крісташек вісім років прислуговував у церкві в рідному містечку Нойон і відвідував учителів різних релігій. А потім зустрів японського учителя Тайсена Дешімару і згодом став майстром Кайсеном. «Я побачив у ньому вільну людину, повну співчуття, енергії, світла в очах, — розповідає про вчителя майстер Кайсен. — І сказав собі: «Я хочу стати такою людиною». Той учитель практикував учення Будди. Ален 15 років спостерігав за ним, практикуючи поруч. Учитель завжди наказував не займатися власне релігією: «Сідайте і забудьте про себе самого. І ви приймете серцем Всесвіт, приймете Бога у Його цілісності».

З листа читача: «Іноді слово «церква» пишуть з великої літери. Пояснюють, що «церква» означає споруду, храм, а «Церква» — спільноту. У цій спільноті люди спасаються. Кому ж служить Церква — Богові чи людині»?