Сі-Ен-Ен

03.06.2005
Сі-Ен-Ен

Hайбільша зірка Сі-Ен-Ен — телеведучий Ларрі Кінг.

      Позавчора інформаційний світ відсвяткував 25-річний ювілей одного зі своїх стовпів: 1 червня 1980 року вперше вийшли в ефір програми американського інформаційного телеканалу Сі-Ен-Ен (Cable News Network). Щоправда, перші програми майбутнього гіганта світового інформаційного простору могли приймати лише мешканці американського міста Атланта, де знаходиться штаб-квартира каналу. Його «батьком» є американський мільярдер Тед Тернер, який ще 1970 року продав свій попередній успішний бізнес і вирішив зробити кар'єру у галузі телебачення. Тернер упродовж десяти років працював над концепцією першого у світі спеціалізованого інформаційного телеканалу. Впродовж цього часу він викупив у містах Атланта, штат Джорджия, та Шарлотт, штат Північна Кароліна, місцеві телестанції та почав розбудовувати на їхній базі телемережу Ті-Бі-Ес (Turner Broadcasting System), яка на цей час добре відома і телеглядачам Європи завдяки європейським версіям її найпопулярніших телеканалів: передусім Сі-Ен-Ен, а також спеціалізованому кіноканалу Ті-Сі-Ем (Turner Classic Movies) з класичними голлівудськими стрічками та двом дитячим телеканалам Cartoon Network і Boomerang. На цей час усі ці телеканали вже входять до складу світового медіа-гіганту AOL Time Warner Inc.

      Уже впродовж першого року існування Сі-Ен-Ен вийшов на мовлення через супутник, і його програми могли переглядати 1,7 млн. родин Північної Америки. На свій десятий ювілей телеканал уже транслювався через три супутники, і їх могли переглядати вже 58 млн. родин у різних куточках світу. На той час на телеканалі працювали 2140 осіб. Тепер інформаційні програми Сі-Ен-Ен уже доступні через 13 телесупутників у 260 млн. домівок у всьому світі. Завдяки розвитку цифрових технологій ці програми звучать тепер не лише англійською, а також німецькою, іспанською, арабською, турецькою та японською мовами.

      1985 року з'явилася міжнародна версія каналу — CNN International, яку впродовж 24 годин на добу можуть приймати 150 млн. глядачів у більш ніж 200 країнах світу. З огляду на різні часові пояси в наступні роки було створено п'ять регіональних версій CNN International: у вересні 1985 року — на Європу, Близький Схід та Африку, у серпні 1989 року — на Тихоокеанський регіон Азії, 1991 року — на Латинську Америку, у липні 2000 року — на регіон Південної Азії, у жовтні 2000 року — на Північну Америку. Тобто європейська версія Сі-Ен-Ен Інтернешнл у жовтні цього року буде святкувати свій 20-й ювілей. На нашому континенті її приймають у 94 млн. приватних домашніх господарствах та 15 млн. готельних номерів, офісів та спеціалізованих установ. Сі-Ен-Ен продовжує клонуватися та створювати наступні свої регіональні канали, скажімо, на Іспанію та Мексику, створює спільно з національними каналами окремих країн окремі інформаційні телеканали. Кращим таким прикладом є провідний німецький інформаційний канал n-tv, який почав діяти 30 листопада 1992 року на підставі угоди між компанією Теда Тернера та люксембурзьким медіа-концерном RTL. Іншим прикладом такої співпраці є турецький телеканал CNN Turk, який був запущений 11 жовтня 1999 року Тернером та турецькою медіа-групою «Доган». Дуже шкода, що не відбулася співпраця Теда Тернера з Україною. У середині 90-х років американський медіа-магнат зацікавився придбанням одного з українських телеканалів та перетворенням його на сучасний україномовний інформаційний телеканал. Але тоді наші парламентарії горою стали на захист «національного телепростору та національного телевиробника», що, втім, не завадило їм у наступні роки майже цілком віддати цей телепростір під інформаційні впливи Росії, а телеканали розтягнути сумнівним офшорним компаніям iз пропискою на заморських островах.

      Більшість країн Європи на цей час мають за прикладом Сі-Ен-Ен та «Євроньюс» власні інформаційні телеканали, які створені у співпраці з провідними світовими медіа-групами, а не шахраями з екзотичних островів. Поляки мають дуже впливовий у світі бізнесу, політики та і серед звичайних ерудованих глядачів інформаційний телеканал TVN24, чехи — CT24, словаки — TA3. Звичайно, ми можемо також пишатися чимось подібним — на цілком інформаційний формат перейшов «5 канал». Але у цьому випадку дьогтю до меду додає те, що телеканал не має солідного спонсора і повинен займатися заробітчанством — інколи впродовж години «рекламна пауза» сягає 30 хвилин, що є неприпустимим не те що на Сі-Ен-Ен, а й навіть на згаданих польському, чеському та словацькому інформканалах.

      На цьому тижні з'явилося повідомлення, що провідний медіа-магнат світу Руперт Мердок, власник найбільшої у світі медіа-імперії News Corporation, заявив про свій намір здійснити впродовж наступних років велику експансію на телеринки Росії, Туреччини та України. Він вважає просто необхідним здійснювати інвестиції на цих ринках, оскільки, на його думку, «східні інформаційні легені Європи» до цього часу були занедбані. Інформаційний телеканал Мердока «Фокс Ньюс» уже становить дуже серйозну конкуренцію для Сі-Ен-Ен на території США. На жаль, бо Сі-Ен-Ен є ліберальним телеканалом, для якого головним критерієм праці є інформаційна вірогідність, а «Фокс Ньюс» є правим консервативним телеканалом, який не гребує підганяти інформацію під інтереси Білого дому. 

  • Сашко Лірник: Казку пропускаю через себе...

    Хто не знає Сашка Лірника? Виявляється, є такі. Та з кожним новим днем незнайків стає все менше: то книга з Лірниковими казками до рук потрапить, то диск хтось перепише й дасть послухати, то на телебаченні Лірникову вечірню казочку тато з мамою увімкнуть. Казкар постійно спілкується з читачами, слухачами й глядачами, їздить з волонтерською місією на Донбас, а також за кордон, до українців діаспори. >>

  • Розкадровані мандри

    Професійна мандрівниця Ольга Котлицька цього тижня у Києві збирає друзів, щоб нагадати: телепроекту про подорожі, автором і ведучою якого вона є, уже 20. Спочатку був «На перший погляд», потім він трансформувався у «Не перший погляд». >>

  • Сміятися з леді-боса

    Навіть якщо комедії не ваш улюблений кіножанр, варто подивитися на неперевершений талант однієї з найсмішніших сучасних коміків — американської акторки Меліси Маккарті у новій стрічці «Леді бос», що цього тижня виходить у прокат в Україні. >>

  • «За мною там Непал, Гімалаї сумують»

    Телеведучий Дмитро Комаров на каналі «1+1» показав Камбоджу, Індію, Кубу, Болівію та інші країни такими, як ніхто не здогадувався. Він «вивертає» світ і показує його з вражаючих сторін. У кабінеті Дмитра в офісі «Плюсів», де ми ведемо розмову, ніби зібрані шматочки екзотичних країн, у деталях. >>

  • У новинах немає змоги «погратися»

    Упродовж останніх років вибагливі телеглядачі, які цінують свій час, усе частіше відмовляються від перегляду ефірів так званих великих каналів, де навіть у новиннєвих блоках орієнтуються на «інформацію розваг» — інфотеймент. >>

  • Провокатори з мікрофонами

    У Донецьк прибула група з 20 представників російських ЗМІ, перед якими поставлено завдання «фіксації обстрілів мирного населення українськими військовими», а також «консультацій» з організації провокацій, — повідомили в групі «Інформаційний спротив». >>