Психологічні перформанси рекламного чарівника: рецензія на «Рекламу Аведона»
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
«Касарпани».
Тибет уже не такий далекий і загадковий: у Музеї мистецтв імені Ханенків відкрилася виставка «Буддійський живопис танка — жива традиція». Усі секрети, звісно, Тибетський буддизм для її відвідувачів не відкриє, але багато чого цікавого вони дізнаються обов'язково. Наприклад, що танка — це особливе релігійне мистецтво буддизму, повністю канонічне, засноване на відшліфованому століттями духовному вченні тибетців. Як правило, на танка зображають Будду, використовують сюжети з життя святих і великих учителів.
Техніка цього живопису складна і трудомiстка, процес може розтягнутися на місяці, а то й роки. Для основи використовують бавовняну або ж лляну тканину, а іноді малюнок лягає на шовк. Фарби також не звичайні — танка пишуть змеленими в порошок дорогоцінними та напівдорогоцінними мінералами та металами. А ще — рослинними речовинами, які змішують iз тваринним клеєм та жовчю. Завершальною фазою танка є розпис сусальним золотом, яке для розпису очей Будди привозять аж з Індії. А після того як готову ікону обрамляють парчею, її освячує сам Далай-Лама.
Автор представленої експозиції — художник Микола Дудко, який для відкриття виставки у Києві приїхав аж iз Бурятії. «Дванадцять, тринадцять, чотирнадцять годин малюючи, — каже пан Микола, — я отримую велику насолоду від спокою і безтурботності, що мені дарує це мистецтво. Воно за межами творчого неврозу, який може бути у художника пов'язаний із натхненням чи відсутністю натхнення. Це, як я визначаю для себе , стан постійного натхнення».
Техніку танка масовою і популярною серед митців не назвеш, швидше, доводиться говорити про виняток, складовими якого є цілеспрямованість і наполегливість. Микола Дудко, наприклад, після закінчення Київського художнього інституту вже понад 20 років вивчає буддійський живопис, філософію цієї релігії тощо. Він неодноразово бував у Монголії, Непалі, Індії, навчався і стажувався у всесвітньо відомому центрі тибетської культури — Бібліотеці тибетських рукописів та архівів, у резиденції Далай-Лами у Північній Індії, де спілкувався з тамтешніми майстрами танка.
Цієї техніки, за словами пана Миколи, неможливо просто навчитися — її потрібно осмислити, пропустити через душу і серце. За нову роботу можна братися лише після тривалого посту, адже зовнішній малюнок «фонить» внутрішнім змістом, традиціями і канонами, які зберігаються віками.
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Монету у формі писанки випустив Королівський канадський монетний двір. Авторами дизайну стали канадець українського походження Дейв Мельничук – член Українського музею Канади у Торонто, та Стівен Розаті. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Я дозволила собі перефразувати слова героїні драми Лесі Українки «Лісова пісня» Мавки. Бо саме так хочеться сказати про Тараса Шевченка – знаного українця, але разом з тим велета духу, відомого >>
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>