Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
«Касарпани».
Тибет уже не такий далекий і загадковий: у Музеї мистецтв імені Ханенків відкрилася виставка «Буддійський живопис танка — жива традиція». Усі секрети, звісно, Тибетський буддизм для її відвідувачів не відкриє, але багато чого цікавого вони дізнаються обов'язково. Наприклад, що танка — це особливе релігійне мистецтво буддизму, повністю канонічне, засноване на відшліфованому століттями духовному вченні тибетців. Як правило, на танка зображають Будду, використовують сюжети з життя святих і великих учителів.
Техніка цього живопису складна і трудомiстка, процес може розтягнутися на місяці, а то й роки. Для основи використовують бавовняну або ж лляну тканину, а іноді малюнок лягає на шовк. Фарби також не звичайні — танка пишуть змеленими в порошок дорогоцінними та напівдорогоцінними мінералами та металами. А ще — рослинними речовинами, які змішують iз тваринним клеєм та жовчю. Завершальною фазою танка є розпис сусальним золотом, яке для розпису очей Будди привозять аж з Індії. А після того як готову ікону обрамляють парчею, її освячує сам Далай-Лама.
Автор представленої експозиції — художник Микола Дудко, який для відкриття виставки у Києві приїхав аж iз Бурятії. «Дванадцять, тринадцять, чотирнадцять годин малюючи, — каже пан Микола, — я отримую велику насолоду від спокою і безтурботності, що мені дарує це мистецтво. Воно за межами творчого неврозу, який може бути у художника пов'язаний із натхненням чи відсутністю натхнення. Це, як я визначаю для себе , стан постійного натхнення».
Техніку танка масовою і популярною серед митців не назвеш, швидше, доводиться говорити про виняток, складовими якого є цілеспрямованість і наполегливість. Микола Дудко, наприклад, після закінчення Київського художнього інституту вже понад 20 років вивчає буддійський живопис, філософію цієї релігії тощо. Він неодноразово бував у Монголії, Непалі, Індії, навчався і стажувався у всесвітньо відомому центрі тибетської культури — Бібліотеці тибетських рукописів та архівів, у резиденції Далай-Лами у Північній Індії, де спілкувався з тамтешніми майстрами танка.
Цієї техніки, за словами пана Миколи, неможливо просто навчитися — її потрібно осмислити, пропустити через душу і серце. За нову роботу можна братися лише після тривалого посту, адже зовнішній малюнок «фонить» внутрішнім змістом, традиціями і канонами, які зберігаються віками.
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>