Кучеряве, як свиня

      Обійстя мешканця села Залужжя Збаразького району Тернопільської області Антона Ногаса, лікаря-ветеринара за освітою, дуже схоже на зоопарк. Тут можна побачити і черепах, і ящірок, і морських свинок, і птахів різних екзотичних порід: чоловік здавна просто кохається у різній живності. Але «фішкою», звичайно, є рідкісні породи свиней. Передусім — це в'єтнамські , або, як їх ще називають, трав'яні свині. Правда, аж ніяк не хочеться називати цих тварин таким образливим словом, адже їхня особливість — це надзвичайна охайність (на вигоні, наприклад, вибирають якесь одне місце і «в туалет» ходять тільки туди), харчуються майже однією травою і вагу набирають у кілька разів швидше, ніж представники інших порід. Зовні вони теж значно симпатичніші, ніж представники звичних для нас порід свиней.

      Але хто з-поміж «вихованців» Антона Ярославовича вже точно перевершує решту своєю екзотичністю, то це свині породи «монголиці», завезені господарем з Угорщини. Вони повністю спростовують давню українську приказку: «Кучерявий, як свиня». Хто бачить цих створінь уперше, очам своїм не вірить, бо не розуміє, хто перед ним — чи то свині, чи то вівці, чи й узагалі якісь невідомі істоти. Однак попри всю незвичайність своєї зовнішності «кучеряві» свинки є зовсім невибагливими: харчуються в основному травою чи сіном, а жити можуть під відкритим небом і в спеку, і в холод, до того ж усього за вісім місяців життя набирають майже центнер ваги. Тобто вирощувати їх набагато вигідніше, ніж традиційні для України породи свиней. Зараз сім'я «одноосібника» Ногаса утримує близько сотні екзотичних свинок, попит на яких уже відчутно перевищує пропозицію. Решту представників оригінальних порід тварин і птахів вони утримують суто для задоволення, як, наприклад, бійцівських малайських курей чи російських гончих собак.