Ховай чарку з вересня?

      На кожну легітимну пляшку українського та імпортного вина у вересні цього року може бути наклеєна контрольно-облікова марка. Поки що — це законопроект, але вже зараз від нього йдуть мурашки по шкірі в українських виноробів. Члени Асоціації «Виноградарі й винороби України» — «Коблево», «Чизай», «Голіцинські вина», «Гросслібенталь» — пішли проти такого «соломонового рішення», і з виступів їхніх представників в «Інтерфаксі» стало зрозуміло, чому.

      Як говорить В'ячеслав Пономарьов, директор асоціації «Виноградарі й винороби України», в квітні Президент підписав Указ «Про вдосконалення контролю за виробництвом та обігом алкогольних напоїв». У цьому документі було чорним по білому написано: майже 30 відсотків українського ринку алкоголю — в тіні. Ємкість нашого «алкогольного» ринку оцінена в указі в 35 млн. дол. на рік. Із професійної точки зору це дуже мала сума, тому й запропоновано у вересні цього року ввести контрольно-облікову марку.

      В'ячеслав Пономарьов заперечує: «За статистичними даними Державної податкової адміністрації, ємність українського ринку протягом 2003 року становила 60 млн. дол., протягом 2004 року — 70 млн. дол, і є всі підстави стверджувати, що сьогодні ця цифра зросла. Вводити контрольно-облікову марку не потрібно. Хтось хоче нажитися на «нововведенні». Той, хто друкуватиме марки, і той, хто буде контролювати процес маркування».

      В Україні, стверджує Пономарьов, на сьогодні підробленого вина практично немає. За винятком якихось нуль цілих і нуль-нуль однієї сотої. Так це ті бабці, які женуть дома «шмурдяк» і продають його на базарі. За ними дійсно не можна прослідкувати. Але продукція в усіх супермаркетах і гастрономах — ліцензована. Бо система контролю за алкогольними напоями в Україні — ефективна і дієва. Найперше, це «акцизки». Раніше вони були зовні схожі між собою, і не мали відповідного напису. Дехто акцизні марки, придбані, наприклад, для сухих вин (ставка акцизного збору 0. 25 грн. за 1 літр), наліплював на вермути, в яких ставка акцизного збору — 2. 6 грн. за 1 літр. Сьогодні всі «акцизки» на вітчизняному та імпортному вині мають відповідний напис: «вино сухе», «коньяк», «вино ігристе», «бренді»..., зовнішні ознаки, свою ціну.

      А ще на початку цього року були суттєво збільшені розміри річної плати за ліцензії на виробництво алкогольної продукції та на право оптової торгівлі нею. Так зникли віртуальні підприємства, які нібито займалися виробництвом алкоголю й оптовими поставками.

      Головний винороб «Коблево» Віра Козловська каже: контрольно-облікова марка буде ліпитися на скло, її не можна буде віддерти чи змити, на ній має бути вся інформація, вміщена на етикетці, а також назва першого покупця продукції. «Це вже не можливо, — стверджує головний винороб «Коблева». — Кожен виробник має своїх дизайнерів, які працюють над формою пляшки та етикеткою. Тому, без шкоди для естетичного вигляду пляшки, нову марку можна буде приліпити хіба на денце. Переносити інформацію, яка вже є на етикетці, на контрольно-облікову марку — суперечить здоровому глузду». А щодо назви першого покупця вина, тут, як говорить комерційний директор ТМ «Чизай» Андрій Пінькевич, «повний дурдом». Ці контрольно-облікові марки, як і «акцизки», доведеться замовляти в держави десь за місяць. А жоден виробник за місяць, навіть за тиждень, не знає, який покупець у нього купуватиме вино, і скільки. Партію вина для кожного покупця доведеться відставляти окремо. Вручну наклеювати марки, бо автоматизувати процес буде практично неможливо — як правило, в кожного винного заводу до 80 замовників, отже, треба буде купувати 80 апаратів, а це не реально. Якщо порахувати всі витрати, яких зазнають українські виробники, це мільярди гривень.

      Для нашої країни таке «соломонове рішення» не вигідне з трьох причин. По-перше, одна контрольно-облікова марка коштуватиме 0.23 грн. Така плата є занадто високою для виробника, адже він закуповує мільярди марок. І, якщо ці марки наклеюватимуть вручну, вино подорожчає щонайменше на 50 копійок. По-друге, через те, що виробник, як правило, за місяць не знатиме, скільки вина який покупець у нього купить, на українському ринку буде дефіцит вина. По-третє, залишки старої «акцизки» треба буде знищувати, а це — додаткові витрати з державного бюджету.

      До речі, система введення контрольно-облікових марок є неновою. Український законопроект «здертий» з російського, майже слово в слово переписаний. Тільки росіяни від нього відмовились ще минулого року.

      Українські винороби звернулися з відкритим листом до Президента з проханням не підписувати цей законопроект. У цьому листі говориться: «В Україні є достатньо важелів, якими можна здійснювати контроль за алкогольним ринком. І якщо ці важелі працюють неефективно — це вже не провина виробника. Чому він має за це відповідати?».