Обертони «Срібного дзвону»

23.10.2003

      Вісім днів жовтня музичний Ужгород жив під знаком Четвертого міжнародного дитячо-юнацького конкурсу «Срібний дзвін». На кращих концертних майданчиках міста — у  Великому залі філармонії, у великому та малому залах музичного училища — з дев'ятої ранку до шостої вечора відбувалися конкурсні прослуховування. Ввечері кожного дня — концерти  членів журі: скрипаля Анара Мірзоєва з Росії, валторніста Василя Пилипчака з Києва, кларнетиста Гедвіга Свімберга з Бельгії, піаніста Балажа Соколаї з Угорщини... А зранку — знов конкурсні виступи: майже дві з половиною сотні учасників iз десятка країн змагалися у трьох вікових групах. Журі, очолюване відомим українським композитором Євгеном Станковичем, визначило переможців у шести номінаціях — фортепіано, скрипка, гітара, духові інструменти, камерні ансамблі та композиція. Так, кларнет від фірми «Селмер» вартістю близько 4000 євро отримав дванадцятирічний москвич Михайло Меринг. Гран-прі виборола п'ятнадцятирічна киянка Ірина Гінтова (скрипка), а спеціальний приз Станковича — одинадцятирічний піаніст Вільгельм Деме (Мукачеве). Одинадцять переможців конкурсу протягом двох тижнів гастролюватимуть у Німеччині (заплановано серію концертів у Лейпцигу), кількох учасників запрошено на інші конкурси та музичні фестивалі в Україні та за її межами. Семеро лауреатів, володарі других, третіх премій та спеціальних дипломів, — на нагороди організатори (Благодійний фонд «Срібний дзвін», очолюваний директором обласної філармонії Павлом Мешком) були щедрі. Проте жодних послаблень з огляду на юний вік конкурсантів (найменшому з яких, Левкові Онуцу з Полтави, щойно виповнилося п'ять років) не було. Програми — архіскладні, виконання — технічно досконале, витримка дітей — гідна подиву. Мимоволі спадало на думку, що всі ляментації з приводу занепаду академічної культури в сучасній Україні не мають під собою жодних підстав. Якщо невеликий провінційний Ужгород здатен на організацію і проведення конкурсу такого рівня, то треба, навпаки, говорити про сплеск академічної культури! Коли учасники середньої вікової категорії (діти віком від 12 до 15 років) вільно, цікаво, а часом навіть бездоганно виконують твори гастрольно-концертного репертуару «дорослих» артистів — то про який занепад можна говорити?! Майбутнє нашого мистецтва — у таких дітях. І в руках тих дорослих, котрі за мізерну платню, а інколи на голому ентузіазмі передають молодим свої знання, плекають юні таланти й організовують для них такі конкурси, підтримуючи таким чином тяглість культурних  традицій.