Смерть завжди невблаганна і жорстока. Надто в молодому віці, коли фатальний кінець приходить через чиюсь професійну недбалість чи людську байдужість.
Ще задовго до пологів Лілі Трач-Матвєєвій медики повідомили, що в неї буде двійня. Так, мовляв, показав усевидячий апарат ультразвукового обстеження. Новину цю з радістю зустріли у великій роботящій родині жінки, швидко облетіла приємна звістка і тихі непримітні Климківці Хмельницького району. Переважають тут жителі середнього та старшого віку, отож майбутнє поповнення неабияк потішило односельчан. З неприхованою цікавістю чекав на поповнення в сім'ї і п'ятирічний Артем, старшенький Лілин син.
Та з райлікарні породілля 7 березня повернулася з однією дитиною, яку назвали Вікою. Власне, це особливо не збентежило рідню, відомо ж бо, що і розумна техніка іноді помиляється. Турбувало інше: Лілю температурило, не вгамовувалося і маля. Баба Юля не могла втямити, як у такому стані доньку виписали вже на третій день після пологів.
У тривозі й невизначеності минув місяць. Зрештою, Лілю і донечку «швидка» відвезла до інфекційної лікарні. Направляли жінку на консультацію у пологовий будинок. Там заспокоїли, мовляв, усе гаразд по нашій лінії. Та, приїхавши наступного дня в «інфекційку», Юлія вжахнулася: на дочці, як мовиться, лиця не було. Тоді й зажадала, аби перевезли хвору до реанімаційного відділення обласної лікарні. Там, на жаль, вона і померла. Через 37 днів після пологів.
Ця трагічна подія шокувала рідних, однак згодом відчай трішки відступив, бо вдалося вирвати з пазурів підступної інфекції крихітку Віку. І все ж розпач не відпускав згорьованих бабу й діда. Адже майже все спродали з обійстя — корову, телят, свиней, щоб порятувати Лілю. Відомо ж, що медицина в нас давно вже не безкоштовна. Відгукнулися на чужу біді й односельчани, хоча й самі далеко не розкошують. Позичали останні гроші. Марно.
Похорон молодої жінки, можливо, і залишився б незагоєною раною для її близьких, проте нового повороту в цій сумній історії надав юрист Юрій Поплавський, з яким Юля випадково зустрілася в обласному центрі, де робила копію свідоцтва про смерть дочки. Ось тоді і заворушилася медична служба.
З Державного патологоанатомічного центру повідомили: причиною смерті 22-річної хворої став сепсис. Далі у протоколі дослідження ішлося про те, що у зв'язку з необстеженням хворої лікарями закладів не було діагностовано післяпологовий ендометрит. Запізніло виявили й ускладнення — розлитий перитоніт — та пізно провели оперативне втручання, що й прискорило смерть жiнки.
Однак в обласному управлінні охорони здоров'я такий вердикт сприйняли у багнети. Його начальник В'ячеслав Таран у виданому наказі стверджує, що породілля по меддопомогу не зверталася і, відповідно, не лікувалася. Тут же піддає сумніву достовірність проведення морфологічних досліджень, що нібито свідчить, про можливу фальсифікацію патологоанатомічних даних. Як наслідок, лікарю-патологоанатомові Олені Курик та начальнику Центру Михайлові Андрєєву оголошено догани.
Це неабияк зачепило професійне самолюбство пана Андрєєва, людини, фанатично відданої обраній справі, заслуженого лікаря України, дійсного члена Нью-Йоркської академії наук. Михайло Дмитрович апелює до Мінохоронздоров'я, звідти невдовзі прибуває солідна комісія, котра фактично визнала дії патологоанатомів правильними, а висновок професійним. Було підтверджено, що смерть породіллі настала внаслідок післяпологової інфекції, яку було несвоєчасно діагностовано.
Тим часом у місті до 24 липня Юрій Поплавський стурбовано повідомляє облпрокуратурi, що, за деякою інформацією, медики «підчищають» документи, пов'язані з лікуванням Лілі Трач-Матвєєвої...
А 5 серпня за фактом смерті молодої жінки через неналежне виконання професійних обов'язків людьми у білих халатах порушено кримінальну справу. Її розслідування взяв під свій контроль обласний прокурор Іван Сибіга. Отож чекаємо, поки крапки над «i» в цій сумній історії будуть розставлені.