Хто синій, а хто помаранчевий?

28.05.2005
Хто синій, а хто помаранчевий?

На матчі «Шахтар» — «Оболонь» трибуни донецького РСК «Олімпійський» були «прикрашені» такими гаслами на пiдтримку Колесникова.

      Упродовж кількох останніх років столиця неодноразово ставала свідком приїзду кількох десятків тисяч уболівальників «Шахтаря». І жодного разу ця «помаранчево-чорна» армада не зіпсувала святкування Дня Києва. У цьому сезоні гірники уп'яте поспіль зіграють у фіналі Кубка України, і планується, що на матч із «Динамо» 29 травня приїде 27 тисяч уболівальників із Донбасу — вважайте, половина НСК «Олімпійський».

      Цього разу футбольне протистояння буде особливим, адже не так давно завершилися політичні баталії, в яких сторона «Шахтаря», попри свою помаранчеву символіку, перебувала на боці «синього» кандидата, який програв. І виїзди «донецьких» до столиці в розпал революційних подій були організовані за схемою футбольних вояжів, лише кольори прапорів були протилежними. Та й сама команда, пригадуємо, певний час віддавала перевагу білим футболкам.

      Політичні пристрасті трохи вляглися, але тепер постало питання про те, як у Києві сприймуть приїзд донеччан «після всього цього». У багатьох виникає побоювання, що добру традицію мирного перебування донецьких футбольних фанатів у столиці може порушити бажання певних політичних сил використати «масовку» вболівальників у своїх цілях. Адже, скажімо, після арешту голови Донецької облради Колесникова на стадіонах шахтарського краю неодноразово з'являлися транспаранти на кшталт «Борис, мы с тобой».

      Але, схоже, з приводу політизації фіналу Кубка України можна зайве не турбуватися. Принаймні керівництво ФК «Шахтар» розповсюдило заяву, в якій, зокрема, йдеться: «Закликаємо... відмовитися від використання і розміщення на стадіоні банерів-транспарантів та симолівки, яка не стосується футбольного дійства». А оскільки левова частка прихильників «Шахтаря» їде в Київ за фінансової підтримки клубу, то навряд чи донеччани не прислухаються до тих, хто «замовляє музику».

      Зауважимо, що не так давно президент гірників Рінат Ахметов, повернувшись із тривалого закордонного «вояжу», ходив на поклін до «помаранчевого» Президента всієї України Віктора Ющенка — чи то залагоджувати зіпсовані виборами стосунки, чи то домовлятися про «індульгенцію»...

      А щодо гасел на стадіонах, то, до речі, не завадило б і керівникам «Динамо» звернутися до «біло-синьої» торсиди з подібним закликом. А то останнім часом без плакатів на підтримку братів Суркісів матчі киян уявити важко.

      І ще один нюанс стосовно вигляду трибун на завтрашньому матчі, який почнеться о 17.00. Як і на грі Україна—Данія, очікується «аншлаг без аншлагу», тобто з міркувань безпеки у продаж не буде передано майже 20 тисяч квитків. Кількість глядачів обмежується на випадок евакуації людей зі стадіону, адже навколо розгорнуто масштабне будівництво й частина виходів закрита.

 

А ТИМ ЧАСОМ...

На чию користь помилиться норвежець

      Певною колізією залишається призначення на фінал Кубка України іноземного арбітра — Тер'є Хауге з Норвегії. З'ясувалося, що чиновники федерації вдалися до такого кроку фактично без погодження з президентом ФФУ.

      Нагадаємо, що свого часу всі учасники півфіналів дали згоду на арбітраж у фіналі судді з-за кордону. Тепер же «особливі думки» має й дехто із тренерів. Як не дивно, іноземний наставник «Шахтаря» Мірча Луческу заявив: «Я сподіваюся, що буде відмінне суддівство, хоча я проти, щоб цей поєдинок судили неукраїнські рефері. Вважаю, що арбітри України добре виконують свою роботу. Я вже зустрічався з випадками, коли подібні матчі обслуговували іноземці, і бачив, як часто вони помиляються, адже приїздять не завжди найліпші».

      Цікаво, що гонорар Хауге отримає не в Україні, а в себе вдома — від норвезької федерації футболу. Адже працюватиме він за так званою «програмою обміну», і невдовзі українська бригада арбітрів обслуговуватиме один із важливих матчів норвезької першості.