Як один галичанин «Озерку» перевернув

      «Озерка» знову на слуху. За найпоширенішою версією, о четвертій годині ранку 20 травня представники начебто однієї з охоронних структур захопили адміністративне приміщення ринку, директор якого Григорій Єфiменко не зміг потрапити на робоче місце. Таке повідомлення викликало неабиякий резонанс. Надто ж після заяви Григорія Андрійовича про те, що серед озброєних людей, які «окупували всі будинки й приміщення ринку, грабують майно, гроші в касах, силою втримують людей, котрі перебували в будинку, не виконують законні вимоги посадових осіб державної виконавчої служби», перебував власною персоною відомий російський бізнесмен Максим Курочкін.

      Тільки у лютому нинішнього року Єфименко за допомогою судових виконавців зміг зайняти свій робочий кабінет після того, як його звільнили з посади і півроку протримали у слідчому ізоляторі, але довести провину так і не змогли. Тодішньому главі Дніпропетровської облдержадміністрації Володимирові Яцубі навіть передрікали долю донеччанина Бориса Колесникова в тому розумінні, що за скоєне доведеться відповідати саме йому. До того ж екс-директора «Озерки» Євгена Валенюка, який очолив ринок саме під час вимушеної відсутності Григорія Єфiменка, у свою чергу, було затримано за підозрою у перевищенні службових повноважень, але згодом запобіжний засіб було змінено на підписку про невиїзд.

      Виходячи з цього, події на «Озерці» 20 травня для багатьох стали громом серед ясного неба. Навіть владні структури міста та області, здалося, прийшли до тями лише у понеділок. Принаймні цього дня буквально кожна з них намагалася в різні способи засвідчити щонайменше свою небайдужість до ситуації довкола Центрального ринку.

      Депутати Дніпропетровської міськради після нетривалої дискусії ухвалили звернення до Генпрокурора України, міністрів внутрішніх справ  та юстиції. У ньому вони рішуче стали на захист свого колеги Григорія Єфiменка. Самі ж події однозначно визнали віроломними, оскільки подібні спроби мали місце й раніше, через що керівництву ВАТ «Дніпропетровський Центральний ринок» (саме його пов'язують з Максимом Курочкіним) судові органи наклали заборону на такі дії. Отож народні обранці насамперед поставили вимогу вжити всіх необхідних заходів для розв'язання ситуації, що виникла, сприяння трудовому колективу підприємства «Центральний ринок» (його уособлює саме Єфименко) і докласти зусиль щодо припинення бездіяльності органів внутрішніх справ. Останнє досить яскраво виявилося навіть під час терміново скликаних депутатських зборів — і начальник міської міліції Михайло Фролов, і заступник прокурора міста Володимир Решетилов явно не бажали розкривати карти, навіть не назвали структуру, яка з'явилася на ринку під ранок 20 травня. Ото тільки й повідомили про порушену кримінальну справу. Тож не дивно, що така конфіденційність депутатів неабияк розізлила. Хоча навряд чи хтось iз них отримав підстави для сумнівів у спроможності міліції утримати під контролем ситуацію на «Озерці».

      Глава Дніпропетровської облдержадміністрації Юрій Єхануров заплановану на той день нараду з представниками бізнесу теж розпочав з найсвіжішої, як він зазначив, інформації про події довкола «Озерки». Його повідомлення про те, що ситуацію з Центральним ринком міста на Дніпрі розглядали відразу 11 судів — у Мукачеві, Кам'янці-Подільському, Ужгороді, Києві, Пустомитах на Львівщині, Херсоні, Хмельницькому, Полтаві й Галичі на Івано-Франківщині, викликало серед присутніх неабияке пожвавлення. Чи не казус у нашому законодавстві? Окрім того, Юрій Іванович заявив, що робочий процес на ринку не переривався, а незаконні дії полягали в перекритті вулиць. І насамкінець наголосив на священності  та недоторканності приватної власності.

      ... Завітавши на «Озерку», ми з колегою мимоволі відчули себе в зоні бойових дій. На підступах до адміністративного корпусу ринку зосередилася сотня-дві людей у цивільному, в камуфляжній та міліцейській формі, з емблемами «Беркута». Як виявилося, добровольці сюди з'їхалися з усієї області. Свого обурення з приводу захоплення «Озерки» вони не приховували. Співробітники міліції та «беркутівці» теж виявилися людьми комунікабельними. Після спілкування з ними в нас відпали будь-які сумніви стосовно того, що ситуація під контролем.

      А от пробитися на захоплену територію виявилося непросто. На дальніх підступах барикаду з ... торговельних наметів, які скріпили металевими ланцюгами, вибудували прихильники Єфименка. Ближче до адмінкорпусу шлях перекрили виставлені поперек старенькі автобуси та автомобіль. Останній бастіон перед ними — хлопці з «Беркута». Заглянули за барикади — побачили iз сотню чоловіків у суцільному чорному одязі та взутті з написами на грудях «Охорона». Такий антураж на нашу психіку подіяв миттєво — відразу стало не по собі. Проте зробили спробу потрапити на територію «неприятеля», прикриваючись своїм журналістським статусом. Декілька потужних чоловічих грудей, які рішуче постали перед нами, відразу переконали в марності таких намірів. Ото тільки й попрохали зустрічі зі старшим, який би зміг нам прояснити ситуацію. Коли, зрештою, його дочекалися, я був неабияк вражений. Адже назустріч вийшла ... моя давня знайома  Клавдія Крещук. З нею ми без проблем пройшли до приміщення, неабияк здивувавшись, що всі вікна на першому поверсі обвішані ... помаранчевими стрічками. Навіть побували в кабінеті, в якому до 20 травня господарював Григорій Єфименко, — двоє чоловіків у чорному явно нудьгували перед телевізором.                         

      Клавдія Василівна насамперед заявила, що вона як голова профспілки працівників сфери підприємництва відстоює інтереси держави та трудящих. На підтвердження показала довіреність на участь у судових процесах. Як повідомила Клавдія Василівна, протистоять з одного боку — колективне підприємство «Центральний ринок», очолюване Єфiменком, а з іншого — ВАТ «Дніпропетровський центральний ринок», засноване регіональним відділенням Фонду держмайна України. Самі події, на її переконання, розвивалися у винятково правовому руслі. У колективного підприємства закінчився термін оренди торговельного комплексу, який воно повернуло державі. Після цього було оголошено аукціон, що завершився перемогою ТОВ «РегіонОптСервіс» (йому дісталися 94,4 відсотка акцій). Нові господарі зобов'язалися протягом двох найближчих років інвестувати в розвиток ринку 25 мільйонів гривень, створити 2 тисячі нових робочих місць для торгівлі продуктами харчування.

      Самі ж події 20 травня були зовсім не спонтанними. Клавдія Василівна стверджує, що вони неодноразово повідомляли владі про необхідність виконання рішення суду. Щоправда, існує одна вельми цікава деталь. Суд цей розташований аж у старовинному місті Галичі на Івано-Франківщині. Саме туди звернувся з позовом мешканець села Дієве Мирослав Бабій. Він просив стягнути з ВАТ «Дніпропетровський центральний ринок» заробітну плату в сумі 3150 гривень та відновити порушене право акціонера. За свідченням пані Крещук, цей галичанин у місті на Дніпрі працював за вахтовим методом. І суд до його позову поставився настільки серйозно, що, окрім заборгованості із зарплати, встановив ще 12(!) пунктів порушень, за якими прийняв відповідну ухвалу. Глобальність підходу з боку судді С. Вилки просто вражає. Адже він ухвалив відразу 7 заборон — на виконання рішень двох дніпропетровських судів, колективному підприємству «Центральний ринок», низцi державних інституцій чинити перешкоди посадовим особам відкритого акціонерного товариства тощо. Ось яким, виявляється, всесильним може бути скромний галицький селянин. «А до дніпропетровських судів звертатися немає сенсу», — запевнила Клавдія Василівна.

      Разом з нею ми оглянули приміщення і ніяких пошкоджень майна не виявили. На все ретельно складають акти. Натомість Клавдія Василівна повідомила про недобропорядні дії з боку їхніх опонентів — і на бійців «Беркута» вони немовби кидалися, і навмисне пошкодили трубу, по якій подається вода до компресорної охолоджувальної установки на аміаку, що, мовляв, могло вилитися у гори трупів... (На щастя, найгіршого не сталося, а от продукти, які швидко псуються, на ринку тимчасово зникли — через пошкодження холодильних камер їх просто ніде зберігати). Як повідомив начальник Кіровського райвідділу міліції Дніпропетровська Вадим Фалько, такий факт справді мав місце. Але, на його тверде переконання, працівник ринку, фахівець системи забезпечення водою, намірів на терористичний акт не мав, тому його вже відпустили, і нині провадиться дослідча перевірка.

      Начальник відділу Головного управління МінНС у Дніпропетровській області Олександр Шевченко повідомив, що в найгіршому випадку хімічне зараження отримали б до 70 метрів території ринку, але про особливу небезпеку для здоров'я людей не йдеться, оскільки компресорна установка розміщується в закритому приміщенні. 

      Явно перебільшеними назвала Клавдія Василівна і розмови про причетність до подій довкола «Озерки» вищезгаданого Максима Курочкіна. За її свідченням, головними акціонерами «РегіонОптСервісу» є двоє корінних дніпропетровців, батько одного з яких — дуже авторитетна людина на «Південному машинобудівному заводі». Вочевидь «командувати парадом» на ринку найближчим часом доведеться саме їм. На відміну від правоохоронців, пані Крещук назвала і охоронну структуру з Дніпропетровська, яка з'явилася на «Озерці» після рішення Галицького суду. З іншого боку, на вищезгадуваному зібранні депутатів Дніпропетровської міськради було заявлено, що воно до виконавчого провадження прийняте... не було. Отож сумнівів не виникає хіба в одному: спокій багатостраждальній «Озерці» найближчим часом може тільки снитися.