Позавчора робоча поїздка Президента України на Полтавщину була повністю «освітянською». Спершу він відвідав у селі Ковалівка Музей-заповідник видатного педагога Антона Макаренка та обласний ліцей-інтернат для обдарованих дітей із сільської місцевості. Потім зустрівся зі студентами і викладачами Педагогічного університету ім. Короленка і взяв участь у пленарному засіданні Всеукраїнського педагогічного форуму «Турбота про вчителя — надія на майбутнє».
Це зібрання Ющенко сприймав як своєрідну прелюдію до свого указу, який обіцяв підписати найближчим часом. До речі, для підготовки пропозицій для такого указу Президент порадив міністру освіти Станіславу Ніколаєнку залучити «справді демократичних фахівців» та не вести при цьому дискусію про наявність чи відсутність грошей. «Якщо ми націлюємося на те, що це повинно стати державною політикою, то слова «ні» не повинно бути ні для міністра фінансів, ні для міністра освіти, — підкреслив глава держави. — Бо те, що вигідно українському вчителю, вигідно й Україні». Зрештою, В. Ю. дав напівжартівливу вказівку підлеглим показати проект згаданого указу керівникові Мінфіну «для інфаркту» вже в остаточному варіанті, аби не відбивати в того бажання «розкошелитися» на освіту.
У виступі ж Президент говорив про найболючіші точки системи освіти:
Про оплату праці педагогів
Порівняно з минулим роком ми у Держбюджеті збільшили фінансування освіти на 43,5 відсотка. У ньому вперше передбачено 690 мільйонів гривень на компенсацію не сплачених у попередні роки надбавок за вислугу років та допомогу на оздоровлення згідно зі статтею 57 Закону «Про освіту». Середня зарплата освітян із січня цього року зросла у півтора раза — з 440 до 670 гривень. Наш орієнтир — виконання згаданого закону, який вимагає рівності середньої зарплати педагогів і працівників промисловості. Починаючи з цьогорічного вересня, маємо намір довести середню зарплату до 763 гривень. Нагадаю також про те, що освіта значною мірою фінансується з місцевих бюджетів. І тут маємо проблеми. Станом на 13 травня борг перед працівниками навчальних закладів, що фінансуються з місцевих бюджетів, становив майже 30 мільйонів гривень. Із цього приводу я вже дав доручення облдержадміністраціям, погашення і недопущення згаданого боргу мусимо вважати першочерговим завданням.
Про антикорупцію в освіті
Ми стоїмо на порозі випускних екзаменів у школах і вступних іспитів в університетах. Сподіваюсь,що вони будуть прозорими і чесними. Цей рік має стати першим роком без корупції на екзаменах. Надіюсь і на те, що таке завдання буде вирішено без втручання правоохоронних органів. Ще раз нагадую про нього ректорам, усім керівникам вищих навчальних закладів. На доступність і прозорість освіти спрямоване моє доручення забезпечити впровадження у 2005—2006 роках системи об'єктивної оцінки знань учнів і студентів, у тому числі незалежного зовнішнього тестування випускників шкіл. Концепцію таких тестувань слід реалізувати негайно. З тим, щоб уже в наступному році забезпечити повсюдне високоякісне тестування. Власне, ми ж домовилися з Міністерством освіти, з усіма керівниками вищих навчальних закладів про те, що, починаючи з 2006 року, повністю перейдемо на умови незалежних зовнішніх тестувань випускників шкіл.
Про виборчі «гріхи» педагогів
На мій погляд, минулий рік приніс нашій освіті моральну кризу. Розташовані у школах виборчі дільниці стали місцем фальсифікацій, у здійсненні яких, на жаль, брала участь і частина вчителів. Пам'ятаємо і про адміністративний тиск, залякування тих же вчителів, батьків... Ми не допустимо політизації системи освіти, вчитель і медик не буде більше займатися справою, яка ганьбить його честь і підриває авторитет. Давайте скинемо цей тягар, забудемо все те, як поганий сон. Водночас нагадую міністру освіти про нашу попередню розмову з ректорами вищих навчальних закладів. Я поставив тоді ясне завдання і вимагатиму його виконання: керівники вищих навчальних закладів, які поводили себе під час виборів ганебно, не по-чоловічому, не по-партнерськи по відношенню до своїх студентів, які займалися антизаконною діяльністю, повинні покинути вищу школу. Це моральні злодії.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
