«Дитина» під «Золотою пальмою»

      Позавчора закінчився 58-й Каннський міжнародний кінофестиваль. Журі головного фестивального конкурсу на чолі з боснійським кінорежисером Еміром Кустуріцею оголосило переможців кінофоруму, який тривав з 11 травня і в якому було представлено 21 фільм із 13 країн. Директор кінофестивалю Жіль Жакоб ще до початку конкурсних переглядів заявив, що цього року «Золотою пальмою», головною фестивальною нагородою, буде відзначена робота з художніми вартостями. Це був натяк на присудження минулого року «Золотої пальми» політичному антибушівському фільму американського режисера-документаліста Майкла Мура «Фаренгейт 9/11».

      Так воно й сталося. Фестиваль проходив у спокійній, мало не сонній атмосфері, без жодних потрясінь і політичних чи будь-яких інших скандалів. У цьогорічному конкурсі зустрілися заслужені ветерани каннських кінобаталій, які здобули тут славу ще у 80-ті роки. І переможцями стали представники цього «ветеранського» руху — бельгійські брати-кінорежисери Люк та Жан-П'єр Дардени з фільмом «Дитина». Вони вже були лауреатами «Золотої пальми» 1999 року за інший фільм дитячої тематики «Розетта» — млосно-сентиментальну мелодраму про дівчинку, яка втратила маму. Брати Дардени стали третіми в історії Каннських кінофестивалів подвійними лауреатами «Золотої пальми». До цього двічі отримували цей найпрестижніший трофей американський режисер Френсіс Форд Коппола та цьогорічний голова журі, боснієць Емір Кустуріца.

      Новий фільм братів «Дитина» був дуже добре сприйнятий публікою, але не здобув прихильність кінокритиків, які вважають, що стрічка є поетичною та естетичною, але бельгійці зняли її з використанням занадто мінімалістичних засобів, в стилі документального кіно чи давніх, вже призабутих традицій італійського неореалізму, щоб вона заслуговувала на головну фестивальну нагороду. Провідний фаховий часопис американської кіноіндустрії «Голлівуд Репортер» взагалі назвав цю стрічку «малопривабливою». Героєм «Дитини» є 20-річний дрібний злодюжка, вражений повідомленням, що він має стати батьком. Спочатку майбутній татусь хоче вигідно продати дитину бездітній парі, але з часом він змінює думку, хоча наштовхується на значні ускладнення у зв'язку з відмовою від уже укладеної домовленості. Брати Дардени визначили головну думку своєї роботи так: «Це фільм про дозрівання людини до відповідальності». Фільм має виразний християнський характер та посил. Є сумніви, що навіть відзначений «Золотою пальмою», він буде спроможний змагатися у прокаті з яскравою та галасливою голлівудською продукцією.

      Другу за значимістю фестивальну нагороду — Гран-прі, тобто Великий приз, отримав один із фаворитів конкурсу фільм незалежного американського кінорежисера Джима Джармуша «Зламані квіти». За сюжетом він подібний до головного переможця конкурсу. Герой стрічки Джармуша ( у цій ролі популярний комедійний актор Білл Мюррей, який перебуває на вершині популярності завдяки ролі в оскароносній стрічці «Труднощі перекладу») випадково довідується, що він є батьком майже дорослого сина, якого народила одна з його колишніх коханок. У пошуках хлопця він відвідує всіх своїх коханих жінок та кожній з них дарує букет троянд.

      Популярний американський актор Томмі Лі Джонс дебютував як режисер франко-американської стрічки «Троє похорон Мелькіадеса Естради». Це історія американського солдата прикордонної охорони з Техасу, який випадково застрелив мексиканського ковбоя. Приятель мексиканця (в цій ролі виступає Томмі Лі Джонс) призначає солдату несамовите покарання: солдат повинен разом із ним провезти на конях почорнілий труп убитого через гори та пустелю і поховати його в рідному мексиканському селі та таким чином отримати прощення вбитого.

      І саме за цю роль Джонс був визнаний журі кращим актором. Фільм, головним мотивом якого є почуття вини американців за визискування мексиканських емігрантів,  також був відзначений за кращий сценарій, який написав Гіллермо Адріана.

      Ізраїльська акторка Ханна Ласло отримала нагороду за кращу жіночу роль у фільмі «Вільна зона» режисера Амоса Гітая. Це історія трьох жінок: американської єврейки, яка приїздить до Ізраїлю, дружини єврейського поселенця на окупованих палестинських теренах та молодої палестинки.

      Приз для кращого режисера та нагорода журналістського журі ФІПРЕССІ дісталася австрійцю Міхаелю Ханеке за постановку стрічки «Сховані», темою якої є почуття вини людей багатого Заходу за упослідженість «третього світу». Нагорода журі дісталася романтичній китайській стрічці «Шанхайські мрії» режисера Ванга Сяохуа. «Золотою камерою» — нагородою для дебютантів — були відзначені відразу дві роботи: австралійської режисерки Міранди Джулай «Я і ти, і кожен, кого ми знаємо» та режисера із Шрі Ланки Вімукті Джаясундара «Залишена земля».

      Цього року до Канн прибули понад 40 тисяч представників кіноіндустрії: режисерів, акторів, продюсерів, кінопрокатників та кіножурналістів. Їх цікавила не лише конкурсна програма, але й новинки світового кіно. З-поза конкурсних показів найбільший інтерес викликали три стрічки: остання частина «Зоряних воєн» — «Помста ситхів», новий фільм американського кінокласика Вуді Аллена «Матч-Пойнт» та довгоочікувана друга частина гучної стрічки «Основний інстинкт». «Помста ситхів» уже демонструється на наших екранах, тому згадаємо про дві інші роботи. Події сіквелу, який з'явився через 14 років після першої частини і має назву «Основний інстинкт — 2: Ризикована залежність», цього разу розгортаються не в США, а  в Лондоні. Роль бісексуалки-вбивці Кетрін Трамел знову виконує Шерон Стоун, яка залишається привабливою в свої 47 років. Але її партнер з першої частини Майкл Дуглас вирішив, що він уже занадто старий для участі в еротичних трилерах, тому головну чоловічу роль чоловіка-психіатра, який вступає у небезпечний любовний зв'язок із жінкою-вампом, у другій частині виконує британський актор Девід Морріссі, який до цього виступав переважно у телефільмах. Стоун так відгукнулася про свого екранного партнера на пресовій конференції після показу стрічки: «Він дуже пристойний і, якщо ви бачили його роботу на екрані, то зрозуміли, що він є винятковим актором. Мені надзвичайно подобалося працювати з ним, оскільки він такий дотепний, талановитий та сексуальний». Акторка отримувала задоволення не лише від екранного партнера, але і від багатомільйонного гонорару, завдяки якому її таки вмовили знятися у другій частині. До того ж акторка ще й відсудила немалі гроші у продюсера стрічки. Річ у тім, що контракт про зйомки був підписаний з нею ще 2000 року, а самі зйомки розпочалися лише 2004 року. Акторка заявила у позові, що перебуваючи в очікуванні зйомок, вона втратила роль (і гонорар) в іншому фільмі — «Містер Дідс». Продюсери звинуватили акторку в тому, що під час зйомок вона була такою вибагливою та капризною, що мало не провалила увесь проект.

      Вуді Аллен за свою майже 40-річну роботу в кіно зняв більше 30 фільмів. Темою більшості з них є життя невротичної єврейської інтелектуальної еліти Нью-Йорка. Режисер змальовує життя єврейської спільноти «Великого Яблука» з неперевершеним гумором та тонкою іронією. Стрічки Аллена занадто інтелектуальні для американців, але завжди сприймаються «на ура» в Європі, передусім у Франції, тому режисер майже кожну свою нову роботу представляє передусім у Каннах. Аллен, як і в більшості попередніх робіт, виконує у фільмі «Матч-Пойнт» головну чоловічу роль, а його партнеркою є молода голлівудська зірка шведського походження Скарлет Йохансон. Події цієї комедії розгортаються у Лондоні. На пресовій конференції після прем'єри стрічки Аллен самокритично визнав: «Я знімаю фільми лише тому, що якби цього не робив, то не знав би, чим зайнятися. Впродовж всього свого життя я те лиш і роблю, що борюся з різними формами депресії та страхів. Я почуваюся немов пацієнт психіатричної лікарні, який більш спокійний, коли його руки зайняті малюванням». Режисер не приховує, що робить фільми «для терапії, а не для грошей». При такому ставленні до життя не дивно, що комедії Аллена... трагічні. У фільмі «Матч-Пойнт» розповідається про молодого інструктора гри в теніс, який заводить любовні інтрижки відразу з двома жінками, що призводить до трагедії. Аллен повідомив, що свій наступний фільм він також зніматиме у Великій Британії за британські гроші.