Щороку 22 травня українська душа просить сили. У цей день на увесь наступний рік потужний духовний поштовх може дати причастя до пам'яті про найвидатнішу постать українства, людину, яка «пробила непробивну стіну» між народом і небом і, хоч і мертвою, вирвавшись із полону, таки повернулася на свою землю.
Учора декілька десятків працівників Центрального ринку Дніпропетровська, який у народі називають «Озеркою», перекрили рух на вулиці Шмідта і вимагали «на коврик» прокурора області та керівництво обладміністрації. Вийти на вулицю людей змусив той факт, що досі не врегульовано конфлікт довкола власності підприємства. Останньою краплею стало захоплення вночі приміщення ринку «конкуруючою фірмою». Про цей факт повідомив директор Григорій Єфіменко, який уранці не зміг потрапити до службового кабінету.
Міждержавне об'єднання ГУУАМ (Грузія, Україна, Узбекистан, Азербайджан, Молодова), започатковане 1997 року за ініціативою Києва, тепер буде перейменовано на Співдружність за розвиток і демократію (CPД). Про це повідомив міністр закордонних справ України Борис Тарасюк на конференції, присвяченій ГУУАМ, яка проходила в Києві.
Влада Львова заявила про готовність до компромісного рішення про остаточне відкриття польського військового кладовища на Личакові — цвинтаря Орлят. Міськрада галицької столиці ухвалила звернення до президентів Польщі та України, проте наполягає, що питання Меморіалу Орлят слід розглядати на принципах паритету, себто за умови встановлення у Польщі відповідного пам'ятника загиблим українцям, повідомляють «Українські новини».
На Закарпатті вкотре бушує стихія: у ніч на 19 травня на область обвалилися сильні й тривалі дощі з градом, місцями кількість опадів сягала 32—51 міліметр за добу. Вкупі зі шквалистим вітром травневі грози принесли чимало шкоди краю. За інформацією Закарпатського обласного центру з гідрометеорології, найбільш інтенсивні зливи пройшли над Ужгородським, Мукачівським, Хустським та Берегівським районами. Дощова вода не встигала всмоктуватись у землю і стікала в низини, підвищуючи рівень води у річках на півтора-два метри. На Ужі і Латориці сформувався високий паводок, подекуди ці річки вийшли з берегів і перелили автошляхи, підтопили навколишні землі й будівлі. Як повідомляє центр громадських зв'язків управління МінНС у Закарпатті, за одну добу в області випала практично половина місячної норми опадів.
Стародавній Сокілець, що у Дунаєвецькому районі, нещодавно знову підкинув поживу для роздумів археологам та історикам. На Торговій площі цього села з гуркотом утворилося провалля. Щоправда, попри промовисту назву майдану, крамарі тут не виставляють товар і взагалі тут люди не живуть, бо їх ще кілька десятиліть тому переселили у зв'язку з будівництвом Дністровського водосховища.
Минуло більше року з того дня, як на 275-й артилерійській базі ракет і боєприпасів поблизу села Новобогданівка на Запоріжжі пролунали резонансні вибухи. І досі наслідки цієї катастрофи як для військових, так і для місцевого населення залишаються значними та невирішеними. А пройдисвіти тим часом використовують цю сумнозвісну територію як гарну нагоду розжитися на металобрухт. Попри те, що база охороняється Внутрішніми військами.
Мещанський суд Москви, починаючи з понеділка і впродовж всього тижня зачитував вирок у справі російських бізнесменів, колишніх власників компанії ЮКОС Михайла Ходорковського, Платона Лебедєва та директора акціонерного товариства «Волна» Андрія Крайнова. Судові «читання» тривали щодня з 10-ї ранку до 14.00-ї години, тобто того часу, як зазначив канадський адвокат Ходорковського – Роберт Амстердам, коли приблизно 600 міліціонерам та бійцям ОМОНу, які оточили приміщення суду, потрібно йти на обід. «Зволікання з оголошенням вироку свідчить про те, що влада намагається перевірити, чи громадська думка втратить інтерес до цього процесу», — цитують адвоката російські інформагенції.
Промислові відвали найбільших металургійних гігантів держави — «Запоріжсталі» та «Дніпроспецсталі», Запорізького заводу феросплавів і «Запоріжкоксу» — займають територію у 240 гектарів. Упродовж понад 60 років, із часу заснування підприємств, там накопичувалися відходи металургійного виробництва, неякісна сталь та вироби. На сьогодні ці поклади вимірюються десятками мільйонів тонн. За попередніми оцінками, лише з відвалів «Дніпроспецсталі» (приблизно третина від загальної кількості) можна видобути металу на 2 млрд. доларів. Тому не дивно, що тут, особливо вночі, не припиняється активна «самодіяльність»: старателі шукають металеві залишки.
