Офіційно його прописали у тамтешньому прес-центрі. Хоча у телефонних дзвінках-сигналах із місць частіше йдеться про факти, так би мовити, не для преси. Адже живе спілкування з мешканцями області якраз і започатковане для того, щоб керівники управління, провідні фахівці мали змогу якнайшвидше відреагувати на проблеми, в тому числі й найделікатніші, вирішити їх без втручання «ззовні» у вельми специфічну царину медичного обслуговування.
Надто з огляду на те, що традиційне листування за «посередництва» органів влади, різношерстих контролерів подекуди забирає тижні чи навіть місяці, не кажучи вже про нерви скаржників. Хоча для того, щоб припинити сумнівну самодіяльність керівника того чи іншого медичного закладу або відверте хамство конкретного лікаря, нерідко достатньо одного «зворотного» телефонного дзвінка з обласного центру...
На що ж скаржаться абоненти телефону довіри найчастіше? Перші півсотні дзвінків засвідчили: учорашніх, сьогоднішніх і потенційних пацієнтів неабияк хвилює необхідність усе більших фінансових ін'єкцій сучасній медицині з власного гаманця. Чи завжди вони законні, особливо коли йдеться про діяльність так званих «благодійних» фондів при лікарнях? Чому такою суттєвою залишається різниця в тарифах на одні й ті ж послуги у різних медичних закладах? В окремі дні телефону довіри доводиться «червоніти» від повідомлень про грубість, нетактовність, брак професіоналізму в деяких ескулапів. При цьому в головній медичній «управі» регіону запевняють: жоден такий сигнал не залишається без відповідного реагування.
Дехто просить керівників медичної галузі області допомогти з придбанням ліків, госпіталізацією хворого тощо. Є й конкретні пропозиції стосовно організаційного вдосконалення системи медичної допомоги з урахуванням специфіки того чи іншого міста, селища, села. Згаданий «медичний» телефон довіри, без сумніву, посприяв тому, що навіть найвіддаленіші населені пункти Полтавщини бодай умовно наблизилися до обласної «столиці».