На моє запитання, скільки йому років, пан Петер хитрувато посміхнувся: «Вгадайте, а я почитаю в газеті й довідаюся, вдалося вам чи ні більш-менш точно справитися з цим завданням». Відповім у тому ж дусі: генеральний директор «Даноші» виглядає лише трохи старшим комсомольського віку. А ще він, як партизан, зберігає таємницю перспективних капіталовкладень у цей «свинячий проект» , зазначивши, що «Даноша» незабаром стане одним з найбільших в Україні виробників м'яса. В усьому іншому гренадерського зросту данець — щирий, дотепний, відкритий для спілкування та переповнений енергією: чи від великої любові до чорної кави, чи тому, що не одружений. Він уже 8 років поспіль не вилазить із закордонних відряджень (ставив на ноги ферми у Польщі та Латвії) і, очевидно, не встигає якійсь білявці з Ютландії освідчитися в коханні. Можливо, приглянеться чорноброва галичанка — Петер завзято вивчає українську мову, бо збирається особисто виводити новостворену під Калушем «фабрику м'яса» на пік потужності. Для цього йому доведеться прожити на Івано-Франківщині принаймні ще понад три роки.