Позавчора ввечері громовий камертон конкурсу задав концерт Руслани. (Фото Володимира СТАДНИКА.)
Учора в Палаці спорту відбулися дві репетиції півфіналу зі світлом, звуком, балетом і костюмами. На першій репетиції глядачів було вкрай мало. Кореспонденти «УМ» нарахували не більше трьох сотень! Але загалом охорона Палацу спорту готується до навали гостей, охоронці ввічливі й англомовні. Діджей Паша взяв на себе більше тексту. Маша Єфросиніна заворожує шармом. Шоу починається з того, що перебираються варіанти представлення України — кількасекундний гопак, сучасні танці, військовий хор. Потім вступають конкурсанти. На екрані, на який спрямовано кільканадцять камер, шоу виглядає дуже потужно...
Головна подія цього дня — благодійний концерт Руслани в розважальному комплексі «Арена». Це нове шоу презентується як «український сувенір» від дівчини-візитки «Євробачення-2005». Як суспільна акція — бо гроші за квитки (75 грн. — вхідні в євродворик і 150$ у VIP-ложі на балконах першого і другого поверхів) організатор акції, фонд «Діти Чорнобиля», перерахує на придбання обладнання реанімації новонароджених, а також на потреби навчально-реабілітаційного центру «Джерело» для дітей з особливими потребами. I, зрештою, як подія державної ваги, бо у VIP-ложі навпроти сцени сидів Президент України Віктор Ющенко з родиною, два віце-прем'єри і один «екс», міністри з дружинами і дітьми, словом, державні люди. На вході, зрозуміло, рамки металошукачів, але охоронці ввічливі і чемні, біля «Арени» роздавали помаранчеві значки, прапорці і паперові кашкети.
На розігріві Руслани виступили конкурсанти «Євробачення», а паузу між майбутніми переможцями «Євробачення» і минулорічною іноземці заповнили скандуванням «Ю-щен-ко» і розмахуванням помаранчевими атрибутами в бік президентського балкона. Люди з обличчями європейців і бейджами «Євробачення» піднімали поверх голів свої цифрові фотоапарати і знімали повітряні поцілунки українського Президента, і його притиснуту до серця руку на знак щирості і сердечності, і вітальні помахи руки. Тепер вони зможуть похвалитися на батьківщині, що бачили героя революції, і підтвердити це кольоровими знімками.
Я особисто сфотографувала чоловік 50 — з учасниками «Євробачення», на тлі сцени, під час танців, із помаранчевою символікою, гуртами і по двоє. Потім була Руслана у білому вбранні зі стразами, блискітками і накидкою із грубої овечої шкури. Натовпи телерепортерів пробiгли повз Роксолану Богуцьку, дизайнерку всіх нарядів нашої «дикої» мега-зірки, і не здогадувалися, що ось вона, героїня і співучасниця скромно стоїть у смугастому костюмі в натовпі з чоловіком Остапом і пританцьовує в ритм.
Шоу презентувало Руслану і Україну, його транслювали в прямому ефірі Перший національний, сателітний «Інтер плюс», знімали кілька іноземних каналів. Тому Руслана чергувала українські і англійські треки, щоб не було забагато екзотики, як вона пояснила. Бо «дикі» костюми, довге «первісне» волосся, забране посередині у пучок — як у монголів чи гунів, мечі, трембіти, щити, батоги, фонтани, шоу барабанщиків могли налякати стерильного європейського глядача. Прем'єру нового живого шоу Руслана витримала з честю. Спочатку я помітила, що вона береже сили — пританцьовує впівсили, на малесенькій сцені, заставленій технікою і барабанами, завішеній екранами, рухається в половину своєї енергії, але вже коли я, втомившись від Руслани, випила пива в «Арені» і повернулася на майданчик, він закипав. Руслана, обмінявшись енергією із двома тисячами людей, буквально літала, драйв розчинився в повітрі, і людей, які б не танцювали, у дворику просто не було.
На балконі теж танцювали на повну котушку, особливо дружина Юрія Луценка. Олег Рибачук, обгорнувши дружину синьо-жовтим прапором, намагався потрапити в божевільний ритм диких танців. Танцями на балконі згодом почав керувати Роман Калин iз «Гринджол», там же він і свою «фотосесію» з « Vipами» організував.
Руслана презентувала пісні з нового альбому, третій європейський сингл The Same Star', попурі на свої хіти, нові ремікси. Вона змінила до десяти костюмів, і шматочки тканини хоч і стали різноманітнішими, але, здається, ще менше прикривають тіло, ніж раніше. Класичні і рок-музиканти, запрошені в шоу, своє існування на сцені виправдали повністю.
Справді, шоу такого рівня може запропонувати не кожна світова знаменитість. Руслана показала «Євробаченню», що її минулорічна перемога — це не заслуга глядачів, не випадковість, не збіг обставин, вона трудоголік, який зрушує гори і запалює серця.
До речі, символічне серце в шоу «Україна — серце Європи», яке вчора зробив на Майдані режисер Василь Вовкун, запалила якраз Руслана.
На виході Президент давав інтерв'ю, він казав, що ми присутні на грандіозній події, що, за його спостереженнями, наші «Гринджоли» найспокійніші тут, що люди виймають руки з кишень і подають їх один одному, і країни також. А іноземні журналісти, поставивши по одному запитанню, вигвинчувались з натовпу із незмінним «Єс!», «Я зробив це».
Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>
Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>
Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>
У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>
Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>
Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>
