Премія за держзамовленням

      Бадьорі повідомлення про зростання в Україні вуглевидобутку не те що зовсім неправдиві. Просто це може означати, наприклад, що почали більше  видавати на-гора гірничої маси, в якій відсоток власне вугілля став трохи меншим від середньостатистичного. Непоодинокими були випадки, коли цю масу  для надійності розбавляли вже на поверхні, підсипаючи у вагони породу з найближчого терикона. А ще є можливість, не витрачаючи час та гроші, просто дописати у відповідному документі кілька цифр — і квартальну премію забезпечено. Принаймні директору та деяким іншим його найближчим соратникам. Ви скажете, що це малоймовірно, бо шахта має відвантажувати на електростанції цілком конкретні тонни палива. Та є тут один проміжний варіант.

      Шахти не працюють з коліс — на кожній є склад готової продукції, тобто вугілля, і прослідкувати його рух доволі складно. А ще є склади аварійні, де певна кількість вугілля має зберігатися про всяк випадок. НЗ. Тут можна «позичати» вугілля в разі збоїв у роботі шахти, а потім потихеньку повертати його на місце, коли ситуація з вуглевидобутком поліпшиться.  Справа потрібна. Тільки не треба з цим перегинати палицю.

      Співробітники управління СБУ в Луганській області спільно з контрольно-ревізійним відділом ДП «Луганськвугілля» перевірили такий аварійний склад на одній з шахт цього державного підприємства (до передачі справи до суду правоохоронці просили шахту не називати, хоча вона доволі відома — щоправда, не трудовими звершеннями) і виявили нестачу — не багато не мало 212 тисяч 595 тонн вугілля на суму 980 тисяч гривень (це приблизно від однієї п'ятої до чверті всього річного видобутку копальні). Під час перевірки, яку ініціювало управління СБУ, фахівці дійшли висновку, що нестача виникла внаслідок банальних приписок до щодобового видобутку «чорного золота». Причому дефіцит утворився лише за кілька останніх місяців року.

      Тепер в Україні триває суперечка, чи не приписували селяни собі в минулому році обсяги врожаю і чи було їм це потрібно з точки зору матеріального зиску. Але на селі дещо відмінна економічна ситуація: держава не платить хліборобам дотації на кожну тонну зібраної пшениці. Натомість вугільники отримують так звану держпідтримку, що прямо залежить від кількості піднятих на поверхню тонн. А це не тільки премії керівництву, а ще й можливість придбати нове обладнання, матеріали. Крім того, заворушилися гірники, які, не отримуючи вчасно зарплати, почали все частіше влаштовувати акції протесту.

      Принаймні саме на такі обставини послався директор, коли йому  пред'явили матеріали ревізії і попросили їх прокоментувати. І його можна було б зрозуміти, якби не ще одна обставина. Навіть якщо  не викликає підозри особа директора, подібна практика відкриває широкі можливості для крадіжок на дрібнішому рівні. Адже не він особисто відвантажує паливо, перевіряє накладні тощо. Чи були зловживання насправді, ще належить з'ясувати; утім ревізори  мало в цьому сумніваються — і без того в діях посадових осіб шахти виявлено склад злочину. Прокуратура Луганської області порушила кримінальну справу за матеріалами, які подало управління Служби безпеки. Луганськвугілля розірвало контракт із директором копальні.

      От тільки в правоохоронців немає жодної впевненості, що даний випадок є якимось винятком з правил. В управлінні СБУ в Луганській області достатньо інформації про те, що твердих правил у цій сфері якраз і не існує. А поки вони не запанують у нашій економіці, на нас чекатиме не одна подібна справа.