Міністерство з питань надзвичайних ситуацій ввело цілодобове чергування в київському Палаці спорту на час проведення «Євробачення-2005». Як розповів на зустрічі з журналістами міністр Давид Жванія, особлива увага зараз приділяється Палацу спорту. Будівля, зведена ще в 60-х роках минулого сторіччя, є досить проблемною — вона вже не відповідає сучасним вимогам норм і правил пожежної безпеки. Більше того, спеціалісти МінНС вважають, що організатори «Євробачення» порушили вимоги чинного законодавства, знехтувавши правилами техногенної та пожежної безпеки при підготовці Палацу спорту до конкурсу. Зокрема, перегородки на шляхах евакуації з першого, другого та четвертого поверхів блокують майже половину iз усіх евакуаційних виходів з будівлі. Крім того, в партері арени та в конференц-залі встановлено більше тисячі стільців, не скріплених між собою та не прикріплених до підлоги, що може ускладнити вільний вихід людей із цих приміщень. Викликає занепокоєння рятувальників і матеріал, використаний для оздоблення фасадів будівлі. Адже він легкозаймистий і при горінні стає потужним джерелом диму. Достатньо буде лише сірника чи недопалка, або ж іскри з електропроводки, щоб Палац спорту перетворився на вогняний факел. Зважаючи на це, цілодобове чергування рятувальників міністерства, яке триватиме до ранку 24 травня, є необхідним заходом безпеки.
Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>
Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>
Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>
У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>
Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>
Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>
