Як Томенко Симчуком став

      Українські вболівальники хокею ще під час чемпіонату світу через інтерв'ю з гравцями збірної України відчули, що підопічні Олександра Сеуканда рішуче налаштовані поставити владоможцям питання руба щодо проблем улюбленого виду спорту. Річ у тім, що, починаючи від Валерія Борзова, який за часів свого керівництва профільним відомством не відніс хокей до «перспективних», і продовжуючи його наступниками, котрі знаходили популярній грі місце у п'ятому десятку олімпійських видів, самі хокеїсти звикли чути лише обіцянки-цяцянки. Утім, як виявилося, «звикли» вони не остаточно, бо більш ніж прозоро натякнули, що поєдинки в Інсбруку можуть стати останнім в історії перебування «синьо-жовтих» у елітному дивізіоні.

      І позавчора ввечері з хокеїстами в Києві зустрiлися віце-прем'єр Микола Томенко та міністр молоді і спорту Юрій Павленко із заступником Володимиром Бринзаком; з іншого боку до «бар'єра» підійшли ветерани збірної Василь Бобровников, В'ячеслав Завальнюк, Сергій Климентьєв, Богдан Савенко, Костянтин Симчук та Андрій Срюбко. «Сеукандантами» були наставник збірної Олександр Сеуканд, генеральний менеджер Василь Фадєєв та почесний президент «Сокола» Олександр Омельченко-молодший.

      І все ж у словесну «дуель» важлива зустріч не перетворилася, оскільки урядовці та спортсмени виявилися... однодумцями. Принаймні Василь Фадєєв, який був серед тих «піонерів», які і привезли сорок років тому хокей з Росії у Київ, наприкінці визнав: «Скільки пам'ятаю, такої уваги до нас, як сьогодні, від перших осіб держав не було вже понад 20 років. Віримо, що люди, яких ми запросили до нас у гості, виявляться «людьми слова», що не звикли давати порожніх обіцянок».

      Утім представники влади, яка працює «не словом, а ділом», і не намагалися робити гучних заяв, на відміну від своїх попередників. «Спічі» урядовців були присвячені, швидше, тому, щоб хокейний «контингент» побачив їх обізнаність у проблемах та наявнiсть деяких планів.

      Зокрема, Микола Томенко, нагадавши жартома, що він уряд на ковзани вже поставив (зводив на ковзанку), але одягнути на Юлію Тимошенко хокейну амуніцію буде важче, сказав: «Буквально зараз дізнався, що Палац спорту частіше використовують не за призначенням. Хочу сказати, що після «Євробачення» ця споруда слугуватиме спортсменам, а не організаторам виставок. Крім того, ми спільно з адміністрацією столиці добряче поміркуємо, щоб більше не повторилася ситуація, як із баскетбольним «Фіналом чотирьох», коли в нас не виявилося іншої відповідної арени. Нам просто необхідна закрита спортивна арена євростандарту для проведення змагань із зимових видів спорту. Президент доручив мені займатися спортом, але переважно футболом (боротьбою за право прийняти Євро-2012. — Авт.). Але поки ми мріємо, щоб футбольна збірна потрапила у фінали чемпіонатів світу та Європи, наші хокеїсти регулярно грають на світових першостях».

      Юрій Павленко, привітавши хокеїстів з успішним виступом в Австрії, теж наголосив на темі арен: «Сьогодні фігуристи просили посприяти, щоб на «Крижинці» не займалися хокеїсти (одним потрібен «м'який лід», іншим — «твердий». — Авт.). Погодьтеся, такі дискусії викликають сумний сміх, бо в Києві немає достатньої кількості ковзанок, де можна нормально тренуватися. І сьогодні мені приємно повідомити, що Київська держадміністрація включила у список пріоритетів будівництво спортивних споруд. Почнемо з самого початку: кожна дитина, кожна молода людина повинна мати доступ до арен. А хокей є одним із найперспективніших видів спорту (перша така заява за роки незалежності? — Авт.)».

      Олександр Омельченко-молодший, син мера Києва — президента ФХУ, конкретизував потреби «Сокола»: «На те, щоб зберегти склад і запросити ще кількох сильних гравців, бюджету клубу не вистачає. До того ж, потрібно повертати в хокейні школи 6—7-річних хлопців. Ми підготували програму розвитку цього виду спорту в країні, і якщо в міністерстві вона буде затверджена, то за чотири роки хокей почне одужувати».

      Дуже хотілося б, аби «хокейні» обіцянки не виявилися лише «правилом хорошого тону», пов'язаним із невильотом нашої збірної з вищої ліги. А щоб представники уряду не забували про сказане, хокеїсти подарували їм справжні светри національної команди з номерами 1 на спині (такі в нашого супернадійного голкіпера Симчука) та прізвищами Томенко і Павленко.