Години прийому в міністра охорони довколишнього середовища Павла Ігнатенка вже збігли, залишились лічені миттєвості, коли двері кабінету розчинила молода світловида жінка й з порогу попросила сім хвилин у «справі державної ваги».
Міністра, який прийшов у владу просто з помаранчевої революції, підняла з крісла не тільки настирливість і невідступність відвідувачки, а й її готовність утиснути «державну справу» точно в семихвилинні межі. Павло Миколайович із теплим усміхом розвів руками, запросив незнайомку до столу й перетворився на увагу й зацікавленість.