Це копія такого ж російського заходу. В київському Міжнародному виставковому центрі учасників лише вісімдесят. Половина, хоча престижні, але спонсори. Квитки на наше «Кіно Експо» — 35 гривень — не розпродані. Але! «Кіно Експо Україна» — чи не єдине в країні місце зустрічі працівників усіх галузей кіноіндустрії.

Про цю чи не найбільш «розпіарену» літературну акцію знає майже кожен пересічний українець: потужна розкрутка у не менш потужних засобах масової інформації (зокрема в «УМ») в очах наших громадян перетворила конкурс на щось справді (дихайте глибше!) культурне, елітне і непересічне. Якби ще й геніальні твори заслужених переможців потрапляли до рук бодай десятого потенційного читальника, то, певно, настав би рай земний. Але рай на землі досі спостерігало вкрай мало людей, та й ті пестунчики долі перебували в стані творчої ейфорії. Себто або митці, або ж завзяті споживачі оковитої чи інших згубних для тендітної людської плоті препаратів. Тому більшість із нас, книгожерів — жертв «лікнепу», змушені приречено задовольнятись повідомленнями про величний кастинг літературних талантів, і раз на рік, затамувавши подих, побожно вслухатися в імена переможців та звучання назв їхніх квазігеніальних творів. Оскільки цього року було задекларовано, хоч і маленький, але ювілей, і святкували його не абиде, а в київській мерії, то, крім спокусливих розповідей про солодку «Коронацію», ми ще й споглядали по «ящику» фантасмагоричні сюжети про цей достоту панський баль (саме так-от, із м'яким знаком наприкінці).