Мертві бджоли не гудуть, а виходять у фінал Кубка
Підсумок протистояння в другій півфінальній парі Ліги чемпіонів — це наочна ілюстрація того, що у футболі часто панує несправедливість. Важко назвати вихід «Мілана» у фінал просто торжеством сучасних тенденцій до прагматизму. В Ейндховені господарі поля зробили все, щоб основні конструктори атак «россо-нері» — Шевченко, Пірло і особливо голландець Зеєдорф (його важко звинуватити в любові до земляків з ПСВ, бо він виходець із «ворожого» «Аякса») — перетворилися на «мертвих бджіл, які не гудуть». Епізодичні «прориви» Кака не могли компенсувати беззубості міланської атаки. При цьому підопічні Гуса Хіддінка раз по раз красиво й натхненно наближалися до володінь бразильського голкіпера Діда. Команда концерну «Філліпс» ні в чому не поступалася фаворитам і навіть, на відміну від протистояння на «Сан-Сіро», досить швидко реалізувала один із численних гольових моментів, перервавши «суху» серію «Мілана» з 4-го туру групового турнірну.