За крок до сенсації

Місце подій — Інсбрук

      Минулої п'ятниці українська збірна прибула до місця своєї дислокації під час світової першості в Австрії — Інсбрука. Центр землі Тiроль із населенням 70 тисяч мешканців розташований у мальовничій місцевості поміж гірських вершин Альп, укритих снігом. Найвища з них (Хафелекаршпіце) має висоту 2334 метри. Утім сніг на видноколі — оманливий. Якщо в перший день перебування в Інсбруку температура коливалася в районі 20 градусів, то в наступні два підскочила до 30! Виходить зимовий чемпіонат у розпал літа.

      Українська делегація разом із командами групи В (США, Канади, Словенія, Латвія) розташувалася в п'ятизірковому готелі «Хілтон», за 20 хвилин пішої ходи від «Олімпіахалле» — місця хокейних баталій чемпіонату. Арена обладнана 7140 м'якими сидіннями, а тренувальна ковзанка, що поруч, може прийняти 3130 вболівальників. Про такі льодові стадіони в Україні можна лише мріяти. Австрійці ж на реконструкцію двох хокейних майданчиків Інсбрука не пошкодували 40 мільйонів євро. Це місто двічі приймало зимові Олімпійські ігри (1964 і 1976 рр.), а також було центром цьогорічної лютневої Універсіади. Австрія загалом уже вчетверте приймає елітні хокейні чемпіонати, але саме до Тiроля найкращі збірні завітали вперше.

      Уже на першому тренуванні збірна України... ледь не залишилася без амуніції. Виявилося, під час пересадки нашої делегації на другий літак у Відні місцева авіакомпанія змогла завантажити лише половину сумок, на інші місця просто не залишалося. Але господарі знайшли вихід, відправивши вантаж сухопутним шляхом. Тож у суботу «синьо-жовті» займалися з усім необхідним інвентарем.

      Під час фотосесії організаторам вдалося підняти настрій нашим хлопцям настільки, що на офіційних зображеннях ЧС-2005 майже всі вони ледь стримували сміх. А в неділю вранці у холі «Хілтона» чулося «Христос воскрес!» — то українці віталися з нагоди Великодня. Під час сніданку хлопці, за народною звичкою, стукалися яйцями.

Україна — Швеція: до сенсації лишалося три сантиметри...

      За кілька годин до першої гри — проти шведів — українські хокеїсти випробували лід головної ковзанки. Враження підсумував захисник Віталій Люткевич: «На арені важко дихати, адже температура для нас незвично висока. Розуміємо, що все це робиться для зручності вболівальників, аби їм було тепло — у Європі так усюди. До того ж накладає свій відбиток середньогір'я. Але ж суперники перебувають у рівних умовах».

      Як і очікувалося, поза заявкою на перший етап українці залишили двох нападаючих — Артема Гніденка й Олега Шафаренка, інші ланки виглядали так само, як на останніх тренуваннях у Києві.

      На матч проти інших «синьо-жовтих» — шведів, срібних призерів попередньої світової першості, наші вийшли в трохи модернізованій формі. Замість напису англійською «Ukraine» на светрах тепер красується «Україна» кирилицею. А ось стартовий мандраж залишився звичним. На лаву штрафників Дмитро Цируль відправився вже через півхвилини після початку, підопічні Сеуканда програли кілька вкидань і, маючи вже повні склади, шайбу зі своєї зони викидали іноді так, ніби грали в меншості. Та наші «синьо-жовті» не збиралися вести, за висловом тренера «окопний хокей», що підтвердили постріли Віталія Семенченка (чотири за зустріч) і Романа Сальникова. Але помилка дебютанта збірної Олександра Побєдоносцева призвела до того, що Магнус Канберг безперешкодно виїхав із-за воріт і спрямував шайбу під Костянтином Симчуком. 0:1.

      Коли Кенні Йонссон реалізував чисельну більшість, здавалося, розгрому українцям не уникнути. Але вони вистояли в меншості — утрьох — проти п'яти, а потім поступово знайшли свою гру. Так, наші хокеїсти поступалися більшості скандинавів у швидкості й індивідуальній майстерності. Але, виявилося, можна побудувати тактику таким чином, щоб навіть за нижчого класу й невдалого початку двобою відшукати своє щастя. Задум полягав у тому, щоб спробувати не дати хокеїстам «Тре Крунур» вільно грати в нашій зоні, нав'язуючи силову боротьбу, а самим швидко переходити в атаку. Саме в одній з контратак у другому періоді Василь Бобровников перед зіткненням із суперником встиг віддати ювелірний пас на Богдана Савенка, і той холоднокровно перехитрив Генріка Люндквіста, спрямувавши гумовий диск поміж щитків воротаря. Коли ж Віталій Литвиненко не реалізував наступний вихід на побачення зі шведським голкіпером, і наші фани вже хапалися за голови, шайба відлетіла до Сергія Климентьєва, й капітан кидком від синьої лінії встановив рівновагу — 2:2.

      На початку третього періоду через невимушену грубість Сальникова українці чотири хвилини грали в меншості. Вистоявши, могли створити справжнє диво. Нападник новосибірського «Сибіру» (й колишній форвард «Сент-Луїс блюз») Сергій Варламов вийшов на ворота без перешкод і спіймав на протиході воротаря шведів, але... в останній момент шайба зісковзнула з ключки й була зупинена на лінії воріт рукавицею розпластаного Люндквіста. Наш 17-й номер від горя впав на лід, закривши голову руками, й до пізньої ночі не міг заспокоїтися в готелі...

      Вирішальний гол наші земляки пропустили в рівних складах, коли форвард «Оттави» Даніель Альфредссон спрямував снаряд точнісінько у верхній кут воріт Симчука. По тому, як раділи шведи, можна було зрозуміти їхні побоювання втратити очки. На останній хвилині наші тренери поміняли воротаря на шостого польового гравця, до того ж ми вперше за матч опинилися в більшості, але постріл Дмитра Толкунова виявився холостим.

      ...Якби хтось перед початком зустрічі запропонував українським вболівальникам результат 2:3 у зустрічі проти віце-чемпіонів світу, вони б, без сумніву, вважали б його почесним. Можна сказати, що очікували на поразку зі значно більшим рахунком. А спротив нашої команди залишив приємне в даному випадку почуття втраченого, і — радість за потенціал своїх улюбленців.

ПІСЛЯМОВА

Олександр Сеуканд, головний тренер збірної України:

      — Ми очікували, що в матчі з однією з найкращих збірних світу більшу частину часу проведемо в захисті, тому хотіли зіграти на контратаках. Втілити задум у життя вдалося частково. Знову нас підвела дисципліна — дуже багато зайвих вилучень. Та й гольові моменти в зустрічах такого рівня треба реалізовувати, інакше суперник за транжирство обов'язково покарає. Чинити спротив шведам ми можемо, лише граючи п'ять на п'ять або в більшості (чого ми сьогодні не мали). Навіть чотири на чотири діяти важко, бо поступаємося супернику в техніці й швидкості, що вже казати про меншість. Хотілося б зважити на те, що у Швеції більше ковзанок, ніж в Україні хокеїстів.

      Незважаючи на начебто гідний результат у протистоянні з віце-чемпіонами світу, більшість українських хокеїстів відчували гіркоту поразки. Ніяк не міг заспокоїтися В'ячеслав Завальнюк («Сибір»):

      — Нічого особливо приємного у рахунку 2:3 для нас я не бачу. Якби зіграли хоча б унічию, тоді б підсумок матчу вважав би нормальним. Дуже не люблю поступатися й програвати.

      Захисник-«таф-гай» Андрій Срюбко з ХК МВД (Твер) також жалкував:

      — Якби нам вдалося вийти вперед, ми б не дозволили шведам більше відзначитися. Хай би вони собі каталися біля бортів, а до воріт би їх не допустили.

      Віталій Люткевич («Нафтовик» (Леніногорськ)) напівсерйозно-напівжартома зауважив:

      — Відскочили шведи — пощастило їм...

      Дебютант чемпіонатів світу Олександр Побєдоносцев із могильовського «Хімволокна» і після аналізів на допінг все ще переживав перипетії матчу: — Перший гол — на моїй совісті. Ми мали діяти з суперниками персонально, а мій опонент вислизнув від мене біля борта й закинув шайбу. Це не чемпіонат Білорусі — швидкість й майстерність гравців тут незрівнянна.

      Вадим Шахрайчук жалкував, що так мало (близько півсотні) наших вболівальників доїхали до Інсбрука:

      — Шкода, що подібними виїздами ніхто серйозно не займається, а тур за 640 євро мало кому по кишені. Чомусь латвійські турагентства за 300 доларів привозять кілька тисяч своїх фанатів...

Бент-Аке Густафссон, головний тренер збірної Швеції:

      — Ми очікували на важкий поєдинок, і справді раді перемозі. За рахунку 2:0 мої підопічні розслабилися й припустилися кількох помилок, що дозволило українцям відновити рівновагу. «Тре Крунур» змушені були коригувати свої плани, я постійно казав хлопцям, що вони сильніші, і в підсумку ми змогли довести свою перевагу, що важливо з психологічної точки зору.

Даніель Альфредссон, нападаючий збірної Швеції:

      — Сьогодні була справжня чоловіча боротьба. Незважаючи на відсутність в Австрії кількох лідерів нашої збірної, ми довели, що вищі за класом й закономірно перемогли. Хоча українці також показали, що можуть не тільки захищатися, а й гостро атакувати.

Уже за півдоби — другий матч

      Після першого ж двобою наша збірна зазнала втрати. Захисник В'ячеслав Завальнюк, який в Інсбруку виступає в нападі, отримав травму руки. Спочатку в 30-річного «сибіряка» була навіть підозра на перелом, але рентген виявив розтягнення зв'язок.

      Оскільки поєдинок проти шведів завершився напередодні пізно ввечері, а зустріч із фінами чекала на українців вже наступного дня по полудні, про повноцінне тренування не йшлося. Головним було хоч трохи відновити сили, аби створити гідний опір наступному супернику. Відтак чимало роботи випало на двох наших масажистів.

      Арбітром матчу «синьо-жовтих» проти збірної Фінляндії був призначений німець Ріхард Шюц, який судив минулорічний двобій цих збірних (1:5) і в спірній ситуації не зарахував гол українців. Проте цього разу претензій до нього не було, навіть більше того — вже в перші п'ять хвилин він двічі вилучав фінів. У цей час підопічні Сеуканда створили кілька небезпек у володіннях суперників. Але кидки Климентьєва й Шахрайчука успіху не мали, а після пасу Цируля з-за воріт Литвиненку відзначитися з «п'ятачка» не дозволили.

      Відома спортивна істина стверджує, що коли не забиваєш ти, то отримуєш гол у свої ворота. Черговий випадок недисциплінованості Сальникова дозволив представникам Суомі реалізувати чисельну перевагу. Шайба після кидка від синьої лінії зрикошетила й зрадницьки прослизнула поміж щитків Симчука. За три хвилини Варламов міг відновити рівновагу, але, перехопивши гумовий диск у своїй зоні і втікши на побачення з Бекстремом, як і в матчі проти шведів, не зумів реалізувати слушну нагоду.

      Українці трималися того ж плану на гру, що й днем раніше, сподіваючись на щільний захист і удачу у контратаках. Проте провали при персональній опіці, причому у виконанні лідерів команди (Цируля, Климентьєва, Шахрайчука), призвели ще до двох голів у наші ворота. В цілому ж Симчук діяв надійно, за два матчі відбивши 95 (!) зі 102 кидків. Поміж інших найкраще виглядала ланка Бобровникова, але відзначився нарешті форвард другої п'ятірки — Варламов підправив шайбу після кидка В'ячеслава Тимченка. Підопічні Сеуканда мали ще дві чудові можливості скоротити рахунок, однак Цируль замість порожнього кута поцілив у штангу, а під час виходу Сальникова з Толкуновим на одного фіна наш захисник кинув у Бекстрема. Наприкінці ж матчу ще один рикошет і, як наслідок, гол змусили Симчука жбурнути ключку на лід...

ПІСЛЯМОВА

Олександр Сеуканд, головний тренер збірної України:

      — Ми витратили дуже багато сил у вчорашній зустрічі. Граючи два дні поспіль проти суперників рівня Фінляндії і Швеції, дуже важко повністю відновити сили. Тим більше, мої підопічні дуже часто отримували штрафи, мабуть, до їхньої свідомості не доходили поради тренерського штабу. В цілому ж я задоволений командними діями у перших двох матчах на чемпіонаті.

Сергій Варламов, нападаючий збірної України:

      — Незважаючи на поразку, для нас було більше позитиву, ніж негативних речей. Теоретично фіни мали б нас «розривати» з великим рахунком, але ми не дозволили їм відзначитися більше — фактично вони реалізували всі свої гольові моменти. На наших діях позначилася фізична втома — начебто сили є, але розігнатися не виходить. На жаль, мені не вдалося реалізувати два виходи сам на сам — буду ще працювати над такими моментами на тренуванні. Загалом, здається, українська збірна виглядає значно потужніше, ніж у попередні роки.

Еркка Вестерлунд, головний тренер збірної Фінляндії:

      — Сьогодні ми діяли значно активніше, ніж у попередньому матчі проти данців. Ключовим моментом гри я назвав би використання чисельної переваги. Фактично три з чотирьох наших шайб ми закинули так, нехай у двох випадках хокеїст суперника виходив на лід із лави штрафників, але завадити взяттю воріт уже не встигав. Данці відрізняються від українців кращою організацією, вони дуже багато рухаються на майданчику. «Синьо-жовті» ж виглядають сильнішими фізично й переважають у грі один проти одного.

Оллі Йокінен, нападаючий збірної Фінляндії:

      — Українці грають у брудний хокей, а я не відчуваю поваги до подібних суперників. Так, два роки тому в нас було 0:9, сьогодні — 1:4, якби рефері був уважнішим до порушень правил, у більшості ми могли б довести свою перевагу у рахунку до чогось на кшталт 1:10. Мені здається, що серед українців є непогані майстри, і вони могли б діяти на майданчику зовсім по-іншому. На відміну від таких команд, як Швейцарія, Данія, Австрія, вони не прогресують, діючи в тому ж самому захисному ключі протягом багатьох років.

      P.S. У вчорашньому матчi з Данiєю наших, аби зберегти мiсце в елiтi, влаштовувала й нiчия.

ТАБЛО

Група С (Інсбрук)

1 травня

Швеція — Україна — 3:2 (2:0, 0:2, 1:0)

      Шайби: Канберг (Родін, Нордстрем), 5:17 (1:0). Йонссон (Родін, Альфредссон), 9:07 (2:0 — більш.). Савенко (Бобровников, Гунько), 26:32 (2:1). Климентьєв, 32:37 (2:2). Альфредссон (Бекман, Палссон), 50:08 (3:2).

      Кращі гравці: Палссон — Симчук

      Штраф: 18 — 6; кидки: 48 — 17

Фінляндія — Данія — 2:1 (1:0, 0:0, 1:1; Каралахті, 19 (більш.); Капанен, 42 — Дегн, 60).

2 травня

Фінляндія — Україна — 4:1 (1:0, 2:1, 1:0)

      Шайби: Ніємі (Нуммелін, Калліо), 8:31 (1:0 — більш.). Пелтонен (О. Йокінен, Калліо), 23:55 (2:0). Тімонен (Пярссінен, Капанен), 27:20 (3:0). Варламов (В. Тимченко, Шахрайчук), 35:38 (3:1). Хентунен (Каралахті, Капанен), 57:38 (4:1)

      Кращі гравці: Тімонен — Варламов

      Штраф: 10 — 18; кидки: 54 — 21

Швеція — Данія — 7:0 (2:0, 3:0, 2:0; Д. Седін, 10, 26; Аксельссон, 13; Альфредссон, 33; Канберг, 39; Хедстрем, 48; Г. Седін, 57).

Турнірне становище в групі С

станом на вчорашній ранок:

      І     В     Н     П     Ш     О

1. Швеція   2     2     0     0     10 — 2      4

2. Фінляндія      2     2     0     0     6 — 2 4

3. Україна  2     0     0     2     3 — 7 0

4. Данія    2     0     0     2     1 — 9 0

А ІНШІ ЯК?

30 квітня — 3 травня

      Група А (Відень): Австрія — Росія — 2:4 (1:1, 0:1, 1:2; Зецінгер, 16 (більш.); Дівіс, 48 — Овечкін, 11; Харитонов, 24 (менш.); Ковальов, 57; Ковальчук, 60 (п. в.)), Словаччина — Білорусь — 2:1 (0:0, 0:0, 2:1; Госса, 42; Габорік, 57 — Кольцов, 44), Австрія — Білорусь — 0:5 (0:1, 0:2, 0:2; Грабовський, 15 (більш.), 30, 45 (більш.), 50 (більш.); Задельонов, 39), Словаччина — Росія — 3:3 (1:0, 1:2, 1:1; Палффі, 13 (більш.); Госса, 29 (більш.); Вишньовськи, 42 (більш.) — Непряєв, 30; Марков, 33 (більш.); Козлов, 58).

      Турнірне становище в групі А: Росія, Словаччина — 3, Білорусь — 2, Австрія — 0.

      Група В (Інсбрук): Канада — Латвія — 6:4 (1:1, 4:1, 1:2; Моррісон, 3 (більш.); Торнтон, 28 (більш.); Неш, 34 (більш.), 37, 55; Марло, 36 (більш.) — Семенов, 4; Анкіпанс, 31; Спруктс, 47 (більш.); Скрастіньш, 49), США — Словенія — 7:0 (3:0, 2:0, 2:0; Кнабл, 1, 26; Халл, 17; Перріш, 19; Халперн, 28; Щасни, 52 (менш.); Джіонта, 59 (більш.)), Канада — Словенія — 8:0 (3:0, 2:0, 3:0; Торнтон, 2, 6; Моррісон, 14, 47; Малтбі, 22; Жаньє, 33 (більш.); Неш, 45; Сміт, 55), США — Латвія — 3:1 (0:1, 1:0, 2:0; Уайт, 34; Перріш, 48 (більш.), 60 (п. в.) — Спруктс, 17 (більш.)).

      Турнірне становище в групі В: Канада, США — 4, Латвія, Словенія — 0.

      Група D (Відень): Чехія — Швейцарія — 3:1 (2:1, 0:0, 1:0; Проспал, 5 (більш.); Ягр, 8 (більш.); Каберле, 47 (більш.) — Блінденбахер, 13 (більш.)), Німеччина — Казахстан — 1:2 (0:2, 1:0, 0:0; Мартінец, 40 — Уппер, 2 (більш.); Є. Корешков, 18), Казахстан — Швейцарія — 1:2 (1:1, 0:0, 0:1; Литвиненко, 7 — Фішер, 11 (більш.); Жанен, 45), Чехія — Німеччина — 2:0 (1:0, 0:0, 1:0; Кубіна, 8 (більш.); Сікора, 54).

      Турнірне становище в групі D: Чехія — 4, Казахстан, Швейцарія — 2, Німеччина — 0.