«Магічна формула» під загрозою

21.10.2003

      У неділю в Швейцарії відбулися вибори до Федеральних Зборів — парламенту країни. 4,6 млн. громадян обирали депутатів верхньої та нижньої палат — Ради Кантонів та Національної Ради. Швейцарські вибори стали загальноєвропейською сенсацією: за попередніми результатами, найбільше голосів — 27,2 відсотка — набрала популістська, крайня права Швейцарська народна партія. Вона випередила соціалістів, які до цього мали більшість у парламенті, а на позавчорашніх виборах отримали лише 23 відсотки голосів виборців.

      Популісти-народники жонглювали перед виборцями антиеміграційними гаслами, пропагували ізоляціонізм, оскільки вони вороже налаштовані до вступу Швейцарії в ЄС. Виборцям також сподобалися їхні обіцянки покінчити із злочинністю у країні. У підсумку, представники Швейцарської народної партії на цих виборах здобули на 11 мандатів більше у порівнянні з попередніми і тепер матимуть у нижній палаті парламенту, яка нараховує 200 депутатів, 55 своїх представників. Соціалістична партія з 52 мандатами стала другою за чисельністю парламентською фракцією. Найбільших втрат зазнали правоцентристська Радикальна партія та Християнсько-Демократична партія, кожна з яких втратила по сім місць і тепер мають, відповідно, 36 і 28 місць. Зелені збільшили свою присутність у нижній палаті парламенту з 9 до 13 місць. Такі підсумки недільного голосування подала вчора швейцарська інформагенція ATS.

      Швейцарська газета «Ле Темпс» учора зазначила: «Ще ніколи після закінчення Другої світової війни жодна політична партія Швейцарії не концентрувала в своїх руках стільки влади». У Швейцарії впродовж останніх 44 років діяла так звана «магічна формула», за якою кожна з трьох найбільших парламентських партій отримувала по два міністерських портфелі, а четверта, менша, — лише один. Федеральний кабінет постійно складається з семи міністрів. Тепер християнські демократи, як четверта за чисельністю партія нового парламенту, змушені будуть поступитися одним міністерським портфелем на користь переможців-«народників». Персональний склад нового федерального кабінету має бути оголошений 10 грудня.

      Але голова Швейцарської народної партії, промисловець-мільярдер Крістоф Блохер обіцяє зламати «магічну формулу» і, можливо, вибороти для своєї партії більш ніж дві міністерські посади. Найбільшу підтримку виборців «народники» мають у західних, франкомовних, регіонах Швейцарії. Це може стати причиною не лише політичної поляризації країни на лівих та правих, але також поляризації за етнічною ознакою. Донедавна Швейцарія вважалася найстабільнішою демократією Західної Європи. Перемога популістів-«народників» може призвести до повторення кризи, яка сталася в Австрії після приходу до влади спорідненої Народної партії на чолі з Йоргом Хайдером. Уже тепер почали лунати голоси про необхідність зміни виборчої системи Швейцарії, яка б стала перепоною для приходу до влади різноманітних радикалів.

  • Мор людей

    На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>

  • Штани з протертими колінцями

    «У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>

  • Науково необгрунтоване хуліганство

    Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>

  • От собака!

    Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>

  • Економічний Нобель знайшов своїх героїв

    Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>

  • Вранці — вибори, через місяць — результати

    У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>