«Соціальні» — тільки три хлібини

18.10.2003

      Схоже на те, що в Одесі незабаром повториться продовольча «картина» 90-х років. Пам'ятаєте, як колись у магазинах, коли ми купували «одну хлібину в одні руки»? Одесити вже мають нагоду згадати «лімітні» покупки, позаяк у місті вводять норми на придбання хліба. Через те, що деякі сорти хлібобулочних виробів в Одесі різко підскочили в ціні, а вартість інших не змінилася, керівництво «Одеського короваю», побоюючись вивозу з області хлібопродуктів, вирішило продавати один буханець в одні руки. Мовляв, це необхідний крок проти спекуляції на хлібові.

      Як повідомляє «Оглядач», досі в Одесі найбільше купували «Обідній» сорт хліба — з борошна вищого гатунку. Але з четверга він подорожчав на третину. Тож народ різко переключився на інші сорти хліба — «Дарницький» і «Переяславський», які коштують стільки, як і раніше, завдяки тому, що їх виробництво дотує міська влада. Зрозуміло, що за таких умов паляниці просто змітали з прилавків.

      Поки що це — лише одеське «ноу-хау». Проте незабаром тамтешню практику можуть повторити й у інших облцентрах. Як повідомив учора міністр аграрної політики Сергій Рижук, влада нарешті визначилася із так званими «соціальними» сортами хліба. Відтепер уряд адмініструватиме ціни лише на три види «продукту № 1» — «Український», «Дарницький» і батон.

      За них держава платитиме пекарям дотації. А ціни на решту видів хліба дозволено відпустити, як того і просили представники Укрхлібпрому. У Мінагрополітики вважають, що обрали найкращий вихід із ситуації, що склалася у зв'язку з неврожаєм та некваліфікованим управлінням зерновим ринком з боку Кабінету Міністрів. Водночас прихильники вільного ціноутоворення зазначають, що від експерименту із «соціальним» хлібом виграють лише багаті, які спокійнесенько купуватимуть собі дорогі буханці. Тоді як бідних нововведення ще більше роздражнить і роз'єднає — одразу зрозуміло, дешевих батонів на всіх не вистачить.

       Щоправда, в Одесі для тих, кому буде вкрай потрібно багато «соціальних» хлібин (на весілля абощо), обіцяють зробити виняток. Хоча так і не відомо, за яким критерієм продавець визначатиме, кому найпотрібніші дешеві паляниці. Мабуть, за довідкою із ЗАГСу... Але і це ще не все. А влада причорноморського міста дофантазувалася до того, що відкрила своєрідний «телефон довіри» — «гарячу лінію», на яку покупці зможуть «стукати» чиновникам про випадки масового скуповування дешевих паляниць. Так, дивись, скоро по Одесі міліцейські «воронки» ганятимуться за хлібними спекулянтами. Втім інакше й не могло бути за умов, коли виконавча влада кілька місяців поспіль свідомо заганяла хлібний ринок у глухий кут.

  • Мор людей

    На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>

  • Штани з протертими колінцями

    «У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>

  • Науково необгрунтоване хуліганство

    Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>

  • От собака!

    Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>

  • Економічний Нобель знайшов своїх героїв

    Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>

  • Вранці — вибори, через місяць — результати

    У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>