Нескорений велет

Т. Г. Шевченка поховали в Україні на уже Тарасовій горі у Каневі, з якої

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий.

Тарас Григорович звертається до Бога із найпершим проханням:

Молюсь: Господи, внуши їм

Уст моїх глаголи.

 

Він, як наш національний лідер, вказав нам, українцям, наше місце не в імперіях зла: спочатку в жорстокій царській, а потім — у душогубській комуно-совєтській (есесер), а на своїй рідній землі, серед великої сім’ї народів, що населяють нашу маленьку прекрасну планету:

В своїй хаті своя й правда,

І сила, і воля.

 

Ідеал шевченківської людини — та, що утверджує незалежне українське суспільство:

Бо де нема святої волі, 

Не буде там добра ніколи.

 

Борітеся — поборете,

Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая.

 

Подивіться на рай тихий, 

На свою країну,

Полюбіте щирим серцем 

Велику руїну.

 

Цей короткий аксіоматичний ряд дороговказів сам по собі, «як той маяк у синім морі» вказує нам правильний і визначальний курс. Щоразу ми ніби заново відкриваємо Тараса для себе. Він жив Україною, щодень, щогодини думав про неї і «народ отой убитий». У світовому вимірі найголовнішими, найбільш значущими для всього людства є пророчі слова Шевченка про збереження миру і життя на землі:

 

І хочеться... Боже милий!

Як хочеться жити,

І любити твою правду,

І весь світ обняти!

 

Не загарбати весь світ, а обняти його. І далі:

І на оновленій землі

Врага не буде супостата,

А буде син, і буде мати,

І будуть люде на землі.

 

У цих словах сконцентровано неймовірну любов до життя, сприйняття правди як мірила буття, вселенську любов до народів, що населяють нашу диво-планету, материнське начало людської цивілізації, збереження миру і життя на нашій Землі. 

 

Свою Україну любіть,

Любіть її... Во врем’я люте,

В останню, тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

 

У цей трагічний час нам, як ніколи, потрібен голос Тараса. Його слово — це могутня зброя, яка допоможе здолати ворога лукавого, лютого москаля. У найвідповідальніший історичний момент він звертається до всіх українців стати на захист своєї рідної землі:

 

А ви Україну рятуйте:

Не дайте матері, не дайте

В руках у ката пропадать.

 

Встане Україна.

І розвіє тьму неволі,

Світ правди засвітить.

 

У 2014 році Україна обрала єдино вірний курс: євроінтеграція, вступ в ЄС, НАТО, дотримання конституційних вимог — утвердження демократичних цінностей, справедливості, недопущення обмеження прав і свобод громадян, верховенство закону, зміцнення обороноздатності й захисту України, добробуту народу.

 

Але чи завжди ми його дотримувалися — велике питання! У Шевченка є всі відповіді, шукаймо їх. Поезія Кобзаря — це джерело, яке наповнює наше життя життєдайним змістом. Звертаймось до цього великого вчення, звіряймо з ним кожен свій крок. 

 

Г. ПЛАХОТНЮК