Кінські плавні відроджуються,

В «УМ» від 30 серпня 2023 р. під заголовком «В одну річку двічі не ввійдеш» автори статті обґрунтовували ідею недоцільності відродження Каховського гідровузла в попередніх розмірах. Давайте ще раз більш детально поговоримо про це.

Перш за все це стосується зменшення площі водного дзеркала Каховського водосховища. Воно перевищувало 2150 кв.км і було найбільшим у Дніпровському каскаді, а потужність ГЕС становила лише 351 тис. кВт, що є найменшою з усіх шести ГЕС на Дніпрі. Якщо підрахувати коефіцієнт енерговіддачі одного квадратного кілометра цієї поверхні, як відношення потужності ГЕС до площі водного дзеркала, то він буде у 2-23 рази меншим, ніж в інших водосховищах Дніпровського каскаду. Аргумент очевидний і не потребує коментарів.

Крім того, з водної поверхні Каховського водосховища щорічно випаровувалось 1,7 куб. км води, що фактично дорівнює сумарному випаровуванню з решти п’яти водосховищ каскаду разом узятих. Різниця становить лише 7%. Ці безповоротні втрати могли б піти на поповнення прісними водами Дніпро-Бугського лиману, де відбувається інтенсивне засолення, гине сформована віками флора і фауна та погіршується його екологічний стан.

Середня ширина Каховського водосховища становила 9,4 км, а найбільша досягала 20-25 км. Такий простір дозволяв сформуватись хвилям висотою до 2 м. Це становило загрозу для водного транспорту, сприяло інтенсивному розмиву берегів і неодноразовому перенесенню прилеглих сіл. Для боротьби з розмивом було збудовано берегозміцнюючі споруди загальною протяжністю майже 150 км.

Ще треба сказати про мілководні зони, загальна площа яких у Каховському водосховищі становила біля 110 кв. км. Улітку ці ділянки добре прогріваються і є ідеальним розсадником для інтенсивного розвитку синьо-зелених водоростей. Окремі частини цього мілководдя заростають водною рослинністю і ще збільшують витрати води через транспірацію. Загальна площа заростання у Каховському водосховищі досягла вже 30 кв. км. 

 

Частина перерахованих вище проблем можна вирішити шляхом обвалування берегів водосховища, тобто спорудження дамб найбільш понижених ділянках берегів і перетворення його у водосховище руслового типу. Звільнені при цьому землі могли б використовуватись з метою вирощування сільськогосподарської продукції. Про доцільність і економічну вигоду від цього ще в 60 роках минулого століття йшла мова у розробках «Укрдіпроводгоспу».

Обвалування допомогло б відродити і відомі Кінські плавні. Це була годувальниця для місцевого населення. Одному із авторів вдалося побувати у цьому районі невдовзі після затоплення водами водосховища і мати можливість спілкуватися із місцевими жителями. Треба було бачити, з яким жалем і болем вони розповідали про свої землі. Один із них із гіркою посмішкою згадував, як вони до затоплення весною купували порося, робили на ньому певну позначку і випускали в Кінські плавні, а восени виловлювали їх для своїх потреб.

Серйозної уваги заслуговує й пропозиція певного зниження (в межах розумного) рівня води в Каховському водосховище. Це значно знизило б інфільтрацію через береги, зменшило б площі підтоплених територій і безповоротні втрати води через випаровування. Це питання надзвичайної складності і вирішувати його необхідно комплексно з урахуванням потреб гідроенергетики, водного транспорту, комунальних служб, сільського і рибного господарств тощо з обов’язковим розумінням екологічних проблем, які можуть виникнути у майбутньому.

Енергетики відразу ж займуть негативну позицію. Але давайте згадаємо, що Каховська ГЕС була найменш потужною у всьому каскаді. Це приблизно третина потужності сучасного енергоблока АЕС. Поповнити ж нестачу електроенергії в цьо­му регіоні можна і за рахунок використання енергії вітру. Природні умови для цього ідеальні: відкритість морю і низинний рельєф нашого степу. Тому ж не випадково ще в кінці минулого століття в Україні була розроблена і прийнята до виконання програма, відповідно до якої в 2010 році кожний десятий кіловат електроенергії повинен був вироблятися за рахунок використання енергії вітру. Широкі можливості на півдні нашої держави є і для використання енергії сонця. А що маємо зараз?

 

Противники зниження рівня води у Каховському водосховищі доводили, що його дно і береги після цього перетворяться у пустелю. Проте саме життя показало всю недолугість цих «роздумів». Перші паростки окремих рослин з’явилися на дні і берегах водосховища вже за місяць після звільнення від води. І зараз там буяє життя, а окремі дерева за цей час досягли висоти майже 6 метрів.

Треба також наголосити, що на звільнених від води територіях ведуться археологічні дослідження. Треба відродити козацьку Січ, Великий Запорізький Луг — символ вольниці українського народу! У давнину казали: «Січ — мати, а Великий Луг — батько».

Викладені вище проблеми, які виникли при відновленні Каховського гідровузла, властиві і іншим спорудам Дніпровського каскаду. На думку вчених, екологічна ситуація в басейні головної річки України наближається до критичної. Виправити хоча б частково помилки минулого відразу неможливо. То ж давайте зробимо висновки і почнемо відродження з модернізації Каховської ГЕС та її водосховища.

Нашу думку поділяє і багатолітній директор заповідника «Асканія-Нова», кандидат біологічних наук, заслужений природоохоронець України, Віктор Гавриленко, який у розмові з одним із авторів сказав, що Каховське водосховище має бути суттєво зменшене за рахунок мілководних ділянок, а вивільнені землі — повернуті у природу.

Постанову ж Кабінету Міністрів України від 18 липня 2023 року № 730 «Про реалізацію експериментального проєкту «Будівництво Каховського гідровузла на р. Дніпро. Відбудова після руйнування Каховської ГЕС...» слід вважати поспішною і як таку, що не враховує помилок минулого. 

 

Олександр КОСОВЕЦЬ, член Вченої ради Українського географічного товариства, почесний працівник гідрометслужби України, Микола ПАДУН, кандидат географічних наук за спеціальністю «Гідрологія суші»