Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація».
Його представляють у Палаці митрополитів у Софії Київській. Показують картину «Взяття Христа під варту» («Поцілунок Іуди»), яку пов’язують із відомим італійським художником Мікеланджело Мерізі да Караваджо (1571—1610).
Одні пишуть, що це єдиний твір цього митця в Україні; інші цю інформацію піддають сумніву. Чому?
На полотні зображено євангельську сцену арешту Христа під час зрадницького поцілунку Іуди, який у такий спосіб виказав Його римлянам.
Відреставрована робота вражає глибиною драматизму та витонченою грою світлотіней. Ці ознаки характеризують творчість Караваджо.
Проте скептики згадують про раніше звичну практику створення копій відомих картин. Тож іще доведеться знайти відповідь на запитання, чи це авторська репліка (як вважають оптимісти), чи належить комусь іншому.
Достовірно відомо, що перше зображення – оригінал Караваджо — міститься в Дубліні (Ірландія). Одне з припущень щодо картини, яку представлятимуть у Києві до 12 квітня, - ймовірно, її написав італійський художник Джованні ді Атиллі через десять років після смерті Караваджо.
Таку копію виконано за замовленням, це підтверджує запис у документації замовника. Загалом на тепер відомо про 12 копій картини «Взяття Христа під варту» («Поцілунок Іуди») художника Мікеланджело Мерізі да Караваджо.
Це полотно понад півтора десятка років тому стало однією з найгучніших культурних втрат України. У 2008-му його викрали з Одеського музею західного і східного мистецтва. Центральну частину твору було варварськи вирізано з підрамника.
Провенанс (історія) картини простежується з 1868 року — тоді її придбав на аукціоні в паризькому готелі Друо дипломат і колекціонер українського походження Антон Базилевський. Із 1901-го твір зберігався в Одеському міському музеї красних мистецтв, а у 1924 році був переданий до Галереї старовинного живопису.
У 1941–1942 роках картину вилучила румунська окупаційна влада й передала до греко-католицького храму. Лише у 1945-му вона повернулася до нашого музею, розповідають одесити.
Для реставрації рами потрібно багато інструментів і засобів.
У 2008-му нині представлену в Софії Київській картину «Поцілунок Іуди» зловмисники викрали з Одеського музею західного і східного мистецтва. А через два роки її сліди виявили у Берліні й повернули в Україну. Проте статус речового доказу в кримінальній справі не дозволяв навіть реставрувати полотно. А про його публічний показ узагалі не йшлося.
Реставрацію розпочали лише у 2018 році, а завершили у серпні 2021-го — напередодні 450-річчя від дня народження Караваджо. Фахівці Національного науково-дослідного реставраційного центру України (ННДРЦУ) з’єднували вирізану центральну частину з фрагментами, що залишилися під музейною рамою, відновлювали цілісність твору, а також реставрували раму.
Через втрати фарбового шару, розриви й деформації полотна роботам передували глибокі дослідження та комплекс заходів зі збереження. Одночасно ще кілька років картина залишалася речовим доказом судових процесів.
Проєкт реалізували спільно Національний науково-дослідний реставраційний центр України, Одеський музей західного і східного мистецтва та Національний заповідник «Софія Київська».
Виставку підтримали Представництво UNESCO в Україні, Міністерство культури та департамент культури, національностей, релігій і охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації.
Окрім самої картини, виставковий простір доповнюють інформаційні матеріали про обставини викрадення, процес повернення та етапи реставрації.
Це історія не лише про мистецтво. Це історія про відповідальність, пам’ять і любов до культурної спадщини. І про те, що навіть після найтемніших сторінок завжди настає світло, підкреслюють організатори.
