В інтернет-мережі легко знайти моторошні кадри заходу «братньої» окупаційної техніки через пункт пропуску «Сеньківка» на кордоні України з білоруссю та росією в Чернігівській області.
Станіслав досі до найдрібніших деталей пам’ятає і ту ніч 24 лютого, коли на перепоні рашистській колоні опинився їхній єдиний бронетранспортер.
І наступні кілька тижнів поневірянь в оточенні, коли втрьох із побратимами по лісах і болотах без зв’язку і без їжі намагалися прорватися до своїх, не знаючи, що їх уже заочно «здали в полон» командири, які (гм...) евакуювалися першими.
Добиралися до рідного Чернігова, щодня ризикуючи нарватися і на окупантів, і на місцевих «доброзичливців» (спойлер — ніхто з місцевих не здав, хоч і погрітися не впускали, аби не ризикувати сім’ями). Бо хто знає, хто свій, хто чужий.
Згадує бабусину хустинку, якою намагався зігріти напівобмерзлі ноги. Згадує місяці оборони оточеного Чернігова. А потім — роки в окопах Донеччини і Харківщини, коли так само складно було розрізнити, чи то орки, чи свої накривають позицію «френдлі фаєром», намагаючись допомогти в умовах повної невизначеності...
В чернігівському Центрі ментального здоров’я «Повернення» сьогодні можна почути чимало історій, які навіть сто разів згадані і переосмислені повертаються до їх учасників нічними кошмарами і несподіваними флешбеками. Лякають непередбачуваними реакціями найближчих — коханих, дітей, батьків, які, звісно ж, хочуть якось підтримати, допомогти, але не завжди вміють.
Змушують разом шукати способи повернутися з війни тих, хто вже вдома фізично, але постійно вихоплюється підсвідомістю в інший, згенерований «мишебратьями», кривавий хаос. Де так нелегко відрізнити і вихопити з мішанини страху, вибухів, зрад, ненависті й ілюзій — справжніх і надійних. Власне, себе справжнього і надійного.
Простір відновлення
Знайти сьогодні в Чернігові сім’ю, так чи інакше не обпалену війною, — завдання непросте. Місто пережило і стійко досі витримує терористичні штурми тих самих «братьєв».
Чимало чернігівців побували і в окопах, і в полоні, і в катівнях, і у вимушеній еміграції після руйнування росіянськими варварами рідних домівок. Тому спеціалізацію на психологічній реабілітації саме родин військовослужбовців та звільнених з полону можна вважати умовною.
Доки тривають перемовини про гіпотетичне перемир’я, про ментальне здоров’я людей, що пережили і продовжують страждати від посттравматичних стресових станів, завданих війною, треба дбати вже.
Саме з такою метою Чернігівська міська лікарня №3, спільно з міською радою та Фондом Віктора та Олени Пінчуків уклали тристоронній меморандум про відкриття Центру ментального здоров’я на базі цього медичного закладу і понад рік працювала над створенням сучасної інфраструктури та технологічного забезпечення й ретельною підготовкою профільних фахівців.
Клінічний психолог Наталія Мишук — спеціаліст з біосугестивної психотерапії. В індивідуальну роботу з пацієнтами інтегровано також систему психофізіологічного розвантаження Shiftwave.
І от цієї зими проєкт Віктора та Олени Пінчуків «Повернення» дозволив відкрити двері нового Центру для перших відвідувачів. Штат центру вже повністю укомплектований.
Персонал долучений до постійно діючих навчальних програм фонду. Лікарі-психіатри та психологи протягом минулого року відвідали навчання з базового психологічного консультування, сексології, основ когнітивно-поведінкової терапії, переймали досвід колег на базі «Центру психічного здоров’я та реабілітації ветеранів «Лiсова Поляна» МОЗ України», пройшли навчання з EMDR-терапії та управління персоналом на базі бізнес-школи Українського католицького університету.
Трансформація болю
«Ми дуже цінуємо можливість професійного спілкування з колегами з інших міст України, Європи, які охоче діляться своїми напрацюваннями для якісної допомоги військовим, ветеранам та загалом населенню нашого прикордонного регіону, — розповідає медичний директор Центру Наталя Бабкіна. — Наші лікарі вже отримали можливість пройти міжнародне стажування з організації психіатричної та психотерапевтичної допомоги на базі схожих установ у Ірландії, доєднуються до інших науково-практичних програм, які досліджують і розвивають сучасні доказові методи лікування, що є унікальним для нашого регіону і необхідним у комплексній допомозі пацієнтам».
У засновників Центру — амбітні плани. Власне, по-іншому й бути не може, коли розумієш, що практичний досвід, який на базі оснащеного сучасними технологіями та засобами Центру отримують його фахівці, можна мультиплікувати.
Поки що — у співпраці з місцевими та столичними науковими і навчальними закладами. У перспективі — і з зацікавленими зарубіжними установами, де робота з відновлення ментального здоров’я давно ведеться саме в нерозривному симбіозі практики, науки і навчання.
Так, у січні лікарі, науковці, психологи та реабілітологи з Чернігова та Києва разом обговорювали можливості поліпшення діагностики, лікування та відновлення військових.
Костянтин Апихтін, науковий співробітник Інституту геронтології ім. Д. Ф. Чеботарьова НАМН України, у форматі живого діалогу ділився досвідом дослідження прихованих (донозологічних) станів, хронічного стресу війни, прискореного старіння та сучасними підходами до корекції функціонального стану військових.
Детально розглянули патогенез хронічного стресу, сформований тривалою війною, його руйнівний вплив на серцево-судинну, нервову, імунну та ендокринну системи. Говорили про прискорене старіння, про циклічність патологічних процесів і про те, як їх можна розірвати, повертаючи людині ресурс до життя і служби.
У найближчих наукових планах Центру — приділити особливу увагу аналізу варіабельності серцевого ритму (ВСР). Метод, започаткований у космічній медицині ще минулого століття, сьогодні стає надзвичайно актуальним у військовій та відновній медицині.
Реєстратори ЕКГ вітчизняного виробника АТЗТ «Сольвейг» (Київ) сьогодні використовують під час сеансів коригуючої психотерапії з застосуванням програмно-апаратного комплексу біологічного зворотного зв’язку Shift Wave. Використовуєттся також апарат «Віталізатор» (в експортному варіанті — Avara) — сучасна інноваційна розробка українських вчених, що змінює емоційний стан людини через особливий спосіб індуктотерапії. Він дозволяє допомогти людям, що страждають на емоційні та психологічні розлади.
Дослідити, розрізнити, допомогти
«Поєднання наукового потенціалу провідних вітчизняних учених із практичним досвідом, клінічною базою та можливостями для досліджень відкриває нові перспективи впровадження сучасних методів діагностики й корекції, оцінки їх ефективності та активного розвитку персоніфікованої превентивної й відновної медицини для військових, — упевнена медичний директор Центру Наталя Бабкіна. — В Чернігівській області, яка тривалий час перебуває під постійним психологічним навантаженням через війну, це має особливу цінність. Лише протягом 2025 року повітряні тривоги в регіоні лунали 1 тисячу 147 разів. В умовах хронічного напруження підтримка психічного здоров’я стає для нас життєво необхідною. Тому такі важливі результати роботи мультидисциплінарної команди Центру ментального здоров’я «ПОВЕРНЕННЯ», яка щодня допомагає військовослужбовцям, ветеранам і їхнім родинам відновлюватися після пережитих втрат, травм і стресових подій».

Віктор Пінчук на відкритті Центру ментального здоров’я «Повернення» з одним із перших його пацієнтів-ветеранів, медичною директоркою Наталією Бабкіною, військовим психологом Ярославом Дорошенком та генеральним директором Чернігівської міської лікарні №3 Віктором Янгелем.
У лютому роботу команди презентували медичний директор лікарні Наталія Бабкіна; клінічні психологи Наталія Мишук, Інна Тесленко, Ганна Кошова; фахівець із супроводу Катерина Бондар та соціальний працівник Оксана Коваль.
Можливостями співробітництва і спільних проєктів у сфері ментального здоров’я вже зацікавилися і міжнародні партнери та експерти, які досі працювали в Україні здебільшого як ментори. Трансформація душевного болю, який продовжує ранити навіть поза полем бою, — мета і шлях, який таки легше долати разом. Навіть коли довіру доводиться відновлювати маленькими кроками і тривалим пошуком спільної мови.
Оксана СОВА