Ми багато сперечаємося про якість вітчизняної освіти. Тим часом професійний ринок оцінює не тих, хто просто користується освітою, а тих талановитих українців, які наполегливо й самостійно вчаться, цікавляться, досліджують, досягають результатів і стають професіоналами найвищого гатунку навіть у найрозвиненіших країнах світу.
До відповідальної місії структурувати медичні системи Олексій Соколов ішов доволі звивистим шляхом. Починав у підлітковому віці із захоплення математикою. Згодом зацікавився поєднанням візерунків формул у програмуванні. А потім захопився створенням складних інформаційно-логістичних структур. І коли в одній з міжнародних компаній йому запропонували поміркувати над модернізацією інформаційної архітектури в системі охорони здоров’я, з інтересом поринув у нові виклики. Віднайти алгоритми, здатні допомагати медикам швидко ухвалювати правильні ситуативні рішення, зберігаючи цілісне бачення складних зв’язків усіх елементів системи охорони здоров’я включно з бюрократичними вимогами, — задачка із «зірочкою». Сьогодні Олексій на стику наук рятує здоров’я і життя мільйонів людей через код та системне мислення.
Межа — це і про можливість поєднання
«Я завжди хотів бачити не просто частини системи, а всю картину, — каже Олексій. — І розумію, що зараз від моїх рішень залежить більше, ніж просто робота комп’ютера. Іноді від цього в прямому розумінні залежить життя людей».
Усе почалося з математики. Олексій буквально «жив у формулах», з азартом розв’язував складні задачі, які для більшості його однолітків здавалися нереальними. Це захоплення спочатку привело його до фізико-математичної школи в Києві, де він заглибився у завдання підвищеної складності, масштабування, синтез і розвиток навичок програмування. Одного дня усвідомив: хоче саме програмувати. «Коли настав час обирати університет, я свідомо обрав факультет інформатики з напрямку автоматизованих систем управління. І це рішення стало одним із найважливіших у моєму житті». Олексій Соколов закінчив університет з відзнакою і зрозумів, що по-справжньому хоче будувати складні системи, які втілюються у практичному житті.
— Я усвідомив, що код — це лише інструмент. А головне для програміста — системне мислення: як зробити так, щоб будь-які створювані системи функціонували органічно, без збоїв. Математика навчила мене думати стратегічно, бачити закономірності там, де інші бачать тільки хаос. Фізико-математична школа дала впевненість, що навіть найскладніші завдання можна розбити на зрозумілі кроки, — пояснює Олексій.
— Олексію, розкажіть про перші практичні виклики, які стали вашим випробуванням. Це були вітчизняні проєкти?
— Так. Першими глобальними проєктами стали ERP для українських холдингів. Ми автоматизували виробництво, рітейл, фармацевтику. Складність полягала не лише власне у створенні коду, а ще й у координації десятків команд на різних локаціях. Багато проєктів опинялися в точці, де стандартні підходи переставали працювати. ІТ-архітектура «ламалася» під навантаженням, продуктивність просідала, процеси переставали відповідати реальності. У такі моменти мене запрошували як фахівця, здатного «розгорнути» ситуацію та запропонувати рішення там, де інші бачили глухий кут. Тож я розробляв рішення, що відновлюють працездатність систем і масштабують процеси. За роки кар’єри в Україні і за кордоном я навчив десятки розробників та аналітиків, брав участь у створенні внутрішніх навчальних програм. Допомагав молодим фахівцям підвищувати навички у системному аналізі, архітектурі та стандартах якості.
— Йдеться саме про системи, які працювали не «в лабораторних умовах», а в реальній економіці — із сотнями користувачів і критичною відповідальністю?
— Так. Під моїм керівництвом реалізовано проєкти, що охоплюють десятки локацій. Українська ERP (інтегроване програмне забезпечення, яке автоматизує та об’єднує всі ключові бізнес-процеси в єдину базу даних. — Ред.) для холдингів — розробка ядра та кастомізація модулів користувачів, успішне впровадження в десятках підприємств різних галузей. Ми автоматизували найбільший український холдинг молочної продукції, велику мережу рітейлу. Також у моєму активі комплексна автоматизація виробничих підприємств на базі європейської ERP — автоматизовано великий м’ясокомбінат, фармацевтичний завод, мережу ресторанів. Ще один важливий для мене успішний досвід — модернізація фінансового модуля необоротних активів для великої американської ERP. Я брав активну участь як експерт з необоротних активів, провідний розробник, тімлід (керівник невеликої команди. — Ред.), скрам-майстер (скрам — це гнучка методологія розробки, що фокусується на безперевному поліпшенні та адаптації до мінливих умов; а скрам-майстер допомагає команді дотримуватися методики скрам. — Ред.). Сприяв взаємодії команд з України, Китаю, Бельгії, Англії, Ірландії, США. Новий модуль досі має комерційний успіх.
Технології в бізнесі
— Олексію, вас залучають до складних комплексних проєктів на півдорозі, коли інші фахівці «застрягають». По факту, ви ще й своєрідний кризовий менеджер в ІТ-архітектурі?
— Я справді не лише програміст. Маю другу вищу економічну освіту, тому розумію фінансові та управлінські процеси на рівні директорів. Часто працюю одночасно як тімлід, бізнес-аналітик і системний інженер. Мій рівень компетенності дозволяє говорити одночасно з фінансовими директорами та директорами IT-департаментів однією мовою і разом шукати рішення, які змінюють логіку всього проєкту.
«З Олексієм Соколовим нас познайомили керівники будівельної компанії, яка свого часу високо оцінила ефективність його долучення до автоматизації системи управління у своєму бізнесі. Поєднання глибокої інженерної експертизи та професійного володіння бізнесовими й управлінськими моделями є рідкісним для ІТ-організацій і зазвичай потребує залучення цілої команди спеціалістів різного профілю, — розповідає власник компанії Сергій Гавенко. — Олексій не просто виконував технічне завдання. Під час роботи він сам його формував на рівні бізнес-процесів управління компанії. Його великий досвід з побудови інформаційних систем та глибокі знання в бізнес-управлінні не тільки були каркасом з формування технічного завдання, а й мали вплив навіть на структуру системи управління взагалі, що призвело до підвищення результативності бізнесу».
День Незалежності України, Техас, 2025.
Олексій Соколов неодноразово брав участь у виставках, професійних конференціях та презентаціях для європейських та американських замовників, де пояснював технічно складні концепції на рівні, доступному топменеджерам та бізнес-лідерам. Особливо цінним був його досвід із платформою OpenEdge — технологією, яку використовують у великих транснаціональних системах. Олексій не лише спроєктував архітектуру, а й оптимізував взаємодію фінансових і управлінських модулів, забезпечуючи, щоб технічні рішення відповідали реальним бізнес-процесам. Експертність Олексія у цій технології вважається унікальною: на світовому ринку дуже мало фахівців, здатних не лише підтримувати великі системи, а й проєктувати нові архітектури, забезпечувати масштабування, сумісність і модернізацію платформи під сучасні вимоги. Саме ця компетентність стала однією з причин, чому американська компанія розглядала його як стратегічно важливого фахівця, відповідального за технічний розвиток ключових продуктів. Поєднання глибокого досвіду міжнародних впроваджень та знання стандартів якості стало вирішальним фактором: у 2019 році він приєднався до компанії як розробник і бізнес-аналітик, а вже у 2021–му отримав пропозицію переїзду до США.
Впровадження ISO: якість, що стає системою
— Ви очолили впровадження ISO 9001 у міжнародній компанії. Розкажіть, як це відбувалося.
— Це був серйозний виклик. На той момент я працював в українсько-голландській ІТ-компанії як директор з впровадження проєктів, а паралельно взяв на себе посаду директора з контролю якості. Голландський проєкт у компанії мав прийнятний рівень управління якістю, але загальної системи якості в компанії практично не існувало. Її довелося будувати буквально з нуля. Йшлося не лише про те, щоб описати бізнес-процеси й автоматизувати, а й навчити всіх співробітників, провести внутрішні іспити та інтегрувати систему у щоденну роботу компанії. Це була успішна робота, яку ми реалізували завдяки підтримці керівництва та сертифікованого внутрішнього аудитора, який приєднався до команди спеціально для цього завдання.
«Олексій не просто впроваджував стандарти — він створював культуру якості, яка працює для всіх, від розробників до менеджерів, і яка залишається ефективною й через роки», — згадує колега-внутрішній аудитор. — Паралельно я пройшов курс впровадження ISO 9001 від французької аудиторської компанії, що дозволило поєднати інженерну експертизу з міжнародними стандартами управління якістю. У підсумку статус компанії за системою якості було повністю затверджено: ми успішно провели внутрішній аудит, пройшли сертифікаційний аудит, а згодом — наглядовий аудит від європейської аудиторської компанії. Це стало ключовим підтвердженням того, що система працює і відповідає міжнародним стандартам, а моя компетентність — на рівні світових практик».
Синтез математики і практики
Окремим напрямом його професійної діяльності є науково-практичні публікації: він автор статей з комп’ютерних наук, опублікованих в університетських наукових виданнях, а також аналітичної статті у загальнонаціональному ЗМІ за результатами впровадження ІТ-проєкту в Україні.
— Ви практик, який працює з великими системами даних ще й як науковець. Навіщо вам наука?
— Для мене це не різні світи. Коли ти працюєш зі складними, високонавантаженими системами, інтуїції вже недостатньо — потрібна складна математика. Саме тому частину своїх рішень я формалізую у вигляді математичних формул. У мене є наукові публікації в університетських журналах у сфері комп’ютерних наук в Україні, де я досліджую математичні моделі та алгоритмічні підходи в комп’ютерних науках. Це не популярна публіцистика, а роботи, які проходять академічне рецензування. Для мене це спосіб перевірити себе: якщо рішення можна описати математично, воно, як правило, витримує і реальне навантаження.
— Ваші розробки мають не лише академічне, а й публічне визнання. Про це писали й медіа?
— Так. За результатами одного з впроваджених мною проєктів в Україні вийшла публікація у профільному ЗМІ. У статті йшлося не про код як такий, а про реальний ефект для бізнесу — як змінюється робота організації після впровадження комплексної інформаційної системи. Про впровадження писали у журналі «Дистрибуція та логістика» — як приклад цифрової трансформації в українській промисловості. Для мене це важливий момент: коли результати роботи виходять за межі компанії й стають предметом професійної дискусії, це означає, що рішення було не просто технічно коректним, а суспільно значущим. Наразі я готую до публікації аналітичну статтю, присвячену управлінню ІТ-проєктами. Це спроба систематизувати практичний досвід, який зазвичай залишається «за лаштунками» — рішення, що ухвалюються на перетині технологій, фінансів та управління.
Війна і професійний іспит
— Лютий 2022 року перевернув ваше життя. Як ви поєднували роботу та турботу про сім’ю і Україну?
— Я був у відпустці за кордоном із сім’єю, коли почалася повномасштабна війна. Батьки залишились у Києві — під постійними обстрілами, але категорично не хотіли виїжджати з батьківщини. Щодня — страх за близьких, безсонні ночі, неможливість бути поруч. Незважаючи на це, я продовжував працювати віддалено, забезпечував стабільність критично важливих систем, підтримував українські та американські команди та долучався до волонтерських проєктів, що рятували життя людей. Лише у 2023 році, після довгого періоду невизначеності, я зміг офіційно приєднатися до компанії на території США.
Системи, що рятують мільйони
— Розкажіть про вашу роботу у США.
— Сьогодні я працюю в американській технологічній компанії, що розробляє медичні платформи національного масштабу. Я продовжую будувати архітектуру розподілених медичних систем США — систем, які мають працювати без збоїв, бо вони відповідають за здоров’я людей. Система, з якою я працюю:
• оптимізує обмін медичними даними між клініками, лабораторіями та страховиками,
• підвищує швидкість обробки та точність медичної статистики,
• забезпечує відповідність строгим стандартам безпеки даних HIPAA.
Це проєкти, що впливають життя величезної кількості людей. Кожен архітектурний вибір — відповідальність. Кожен модуль є частиною системи, яка повинна спрацювати вчасно, тому що від цього залежить інформаційна безпека, здоров’я, а іноді й життя людини.
— Олексію, ви керуєте не лише технологіями, а й впливаєте на роботу людей і процесів. Розкажіть, як це виглядає на практиці.
— Щодня мої рішення у сфері архітектури медичних систем використовують десятки фахівців. Окремі модулі, над якими я працюю, забезпечують обмін даними між тисячами клінік та лабораторій, опрацьовуючи сотні тисяч записів щодня. Завдяки оптимізації деяких критично важливих процесів час їх виконання скоротився в рази, а стабільність системи зросла настільки, що дозволяє забезпечити цілодобову роботу без простоїв. Але це не лише про технології. У своїй поточній ролі я відповідаю не тільки за архітектуру системи, беру участь у плануванні довгострокових технологічних дорожніх карт. Я активно спілкуюся з ключовими користувачами, розумію їхні потреби та пропоную рішення, які формують стандарти роботи всієї системи.
Тут лідерство — через вплив та компетенцію, а не лише через посаду. «Олексій розробив механізм моніторингу та контролю часу реагування для різних типів запитів. Ця можливість була ключовим фактором, що дозволив Utilization Management program отримати національну акредитацію США. Фактично це модель найкращої практики — рішення, яке сьогодні може масштабуватися на інших постачальників медичного менеджменту по всій країні», — зазначає координатор програми у США.
— Ви залишаєтеся українцем, попри міжнародний успіх?
— Так. Консультую колег, менторю, ділюся досвідом і підтримую Україну. Моя мета — створювати медичні системи майбутнього і робити внесок у глобальну медицину.
Це історія про українського фахівця, чиї рішення стали частиною медичної інфраструктури США. Історія про талант, відповідальність і силу характеру. І про те, що, хоч би де ми були, завжди залишаємося частиною України.
