Хто сказав «ГАВ»?

На Полтавщині одна з найскладніших ситуацій зі світлом. Упродовж останнього тижня кілька громад через дефіцит генерації залишалися без світла майже дві доби. Найскладніше мешканцям багатоповерхівок, у яких разом зі світлом зникає й тепло у помешканнях.

Найбільші проблеми з передачею електроенергії — на Миргородському та Кременчуцькому енерговузлах, тому регіон тримається на Полтавському вузлі та перетоках із сусідніх областей.

Зупинились одразу три гірничо-збагачувальні комбінати: Полтавський, Єристівський та Біланівський, що належать до групи Ferrexpo. Це вже друга масштабна зупинка підприємств із листопада минулого року, пов’язана з критичним обмеженням енергопостачання промислових потужностей.

Проєкт газопоршневої енергостанції.

 

Кожен на собі відчуває наслідки зруйнованої енергосистеми. Кожен по-своєму переживає незручності, по-своєму до них пристосовується.

Ми знаємо, що причина нинішньої ситуації, як і війни в цілому, перебуває в кремлі. І нас попереджали про цю зиму ще з 2022 року. Щороку застерігали, що зима буде важкою. Досі застереження не справджувалися: зими не були критичними. І люди вочевидь трохи розслабилися, тому й цього разу до застережень поставились легковажно.

Безумовно, найбільш підготовленими до цього мали би бути представники влади. Робота комунальних підприємств, стратегічних об’єктів, забезпечення елементарних потреб людей — це зона їхньої відповідальності. Тобто, вони повинні подбати про генератори, пальне до них тощо. Вони мають для цього можливості. У них більше ресурсів, ніж у кожного з нас. 

І можна скільки завгодно нарікати на органи місцевої влади, які не виконали певні свої посадові обов’язки: виходити на протести проти несправедливих графіків відключень; звинувачувати причетних до керівництва Укренерго, які нічого не зробили для захисту системи і лише крали мільйони доларів... Та чи додасться від того світла у зруйнованій енергосистемі, якщо все висить буквально на волосині? Немає не те що людських чи фінансових ресурсів, немає елементарної можливості в такі короткі строки зліплювати докупи зруйноване.

Та все ж ситуація, яку ми наразі переживаємо, змусила керманичів держави терміново шукати вихід. 

Тож із приємного.

Полтава, скажімо, вже виділила із міського бюджету 4 млн грн для закупівлі газопоршневих генераторів для невеликих котелень. Вони замінять надто дорогі у використанні й залежні від графіків відключень дизельні генератори. Це дозволить не лише стабілізувати роботу 9 об’єктів критичної інфрастуктури, а й вивільнити, за попередніми підрахунками, понад 10 МВт потужності.

Говорячи про ціну сьогоднішнього тепла у помешканнях полтавців, виконувач обов’язків гендиректора обласного КП «Полтаватеплоенерго» Олег Мізік зазначив: щодоби на заправку генераторів треба майже 2,5 тонни дизпалива. Це надзвичайно дорого. 

Довідково. Газопоршневий генератор — це енергетична установка, що використовує двигун внутрішнього згоряння для перетворення енергії газу (природного, зрідженого або біогазу) на електричну, часто виробляючи також тепло (когенерація) або навіть холод (тригенерація), забезпечуючи енергетичну незалежність для основного, резервного або спільного виробництва енергії та тепла.

Когенераційна установка.

 

А держава планує інвестувати 37,7 млрд грн у будівництво сучасної ТЕЦ на Полтавщині потужністю до 500 МВт, яка вироблятиме електроенергію і тепло для потреб громади та енергосистеми. Реалізацією проєкту займається державна компанія «Укрнафта», яка вже залучила кредит Європейського банку реконструкції та розвитку на суму 80 млн євро, під який надано державну гарантію. Наразі через платформу ЄБРР триває тендер на закупівлю основного обладнання та виконання робіт.

Такі електростанції можуть працювати в гнучкому режимі з частими пусками та зупинками, а також надавати допоміжні послуги для балансування енергосистеми, зокрема в періоди низької генерації, — від сонячних і вітрових електростанцій.

Основним постачальником обладнання буде фінська компанія W?rtsil?, що спеціалізується на газопоршневих когенераційних установках.

Очікується, що після реалізації проєкту мережа щорічно отримуватиме додатково від 40 до 74 ГВт/год електроенергії залежно від режиму роботи, а також від 11 до майже 30 тисяч Гкал теплової енергії. Це дозволить забезпечити опалення та електропостачання для міста з населенням понад 200 тисяч мешканців, критичної інфраструктури та підприємств, а також зменшити ризики перебоїв з електроенергією та опаленням у зимовий період.

Попередньо, Укрнафта вже узгодила земельні ділянки та отримала дозволи на розміщення потужностей у Полтавській, Львівській та Черкаській областях.

Щоправда, завершення першого етапу будівництва передбачається лише у другому-третьому кварталі наступного року, і це виглядає надто оптимістично. Загалом термін реалізації проєкту — близько чотирьох років.

Тим часом 23 січня на підприємстві «Полтаватеплоенерго» у мікрорайоні Левада в Полтаві нарешті запустили одну з трьох когенераційних установок потужністю 1 МВт, які були придбані коштом Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) ще два роки тому. Невдовзі має завершитись монтаж іще двох когенераційних установок потужністю по 1,5 МВт. А згодом — іще шести, меншої потужності, отриманих від компанії GIZ із Німеччини.

Газопоршневий генератор.

 

«Розгортання когенераційних потужностей забезпечить автономність критичної інфраструктури та соціально важливих об’єктів (зокрема водозабору. — Авт.) в умовах тривалих відключень електроенергії», — наголосив під час пуску начальник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич.

Про незалежний енергоострів на Леваді говорилось давно. Він мав би з’явитися до кінця 2025 року. Але влада якось із цим не поспішала...

Після запуску когенераційні установки зможуть забезпечити роботу котелень, до яких під’єднані 46 об’єктів освітньої сфери, 28 ? медичної та 600 багатоквартирних будинків.

Позитивний досвід енергонезалежності мають і сільські громади. «Україна молода» вже розповідала про те, як підійшли до цього питання в Опішні. Тут практично всі соціальні заклади й водозабори оснащені сонячними електростанціями. Лікарню опалюють дровами. А на випадок тривалих відключень світла мають достатньо потужних генераторів на лафетах.

А днями голова Опішнянської громади Микола Різник заявив, що ухвалено рішення роздати безплатно селянам дрова з дерев, спиляних у лісосмугах. 

Звернемо увагу на ще кілька важливих питань, які хвилюють громадян. Роз’яснення по них надали фахівці «Полтаваобленерго».

Чому одних споживачів постійно відключають, а інші завжди зі світлом?

Головна причина в тому, що деякі будівлі підключені до однієї лінії з об’єктами критичної інфраструктури (лікарнями, котельнями, насосними станціями). Виведення окремих будинків із цих ліній є технічно складним і фінансово дорогим.

Відокремлення побутових споживачів від таких ліній розпочали ще восени 2022 року. Там, де це було технічно просто, перемикання виконали. Залишилися лише складні випадки, які потребують капітальних вкладень та земляних робіт.

Якщо ж нехтувати технічними правилами й намагатися хаотично перемикати будинки заради справедливості, мережі можуть не витримати навантаження, що призведе до масштабних аварій.

Хіба не можна вимкнути будинки, які світяться постійно, вручну?

Якщо запровадити ручне відключення, то на ліквідацію реальних аварій виїжджати буде нікому і відновлення світла триватиме понад 24 години.

Людям, які перебувають на лініях із критичною інфраструктурою, рекомендують обмежувати споживання самостійно.

Чому одних споживачів відключають надовше, а інших — на коротший час?

Основною причиною різної тривалості відключень є пошкодження підстанцій та ліній електропередач, через що електроенергію фізично неможливо подати в деякі райони. Саме тому диспетчерський центр Укренерго визначає, скільки черг потрібно застосувати, щоб уникнути перевантаження енергосистеми. Це залежить від кількості об’єктів критичної інфраструктури та промислових підприємств, які не підлягають відключенню.

Кількість черг, тривалість знеструмлень і те, які саме райони залишаються без світла, визначається загальним балансом енергосистеми України. Можливості для перепідключення споживачів майже вичерпані.

Полтава без вуличного освітлення.

 

Чому не можна дати більше світла?

Більшість теплової та гідрогенерації пошкоджені або працюють з мінімальним навантаженням. Фактично країна тримається на атомній генерації, яка не має можливості швидко змінювати потужність. Вона не може одночасно набирати потужності й скидати її в мережу, працюючи за рівним графіком. Щоб його вирівняти, вводять черги відключень. Коли генерації взагалі не вистачає, застосовують графіки аварійних відключень (ГАВ). Коли не вистачає генерації настільки критично, що падає напруга, тоді вводять спецГАВи.

Чому світло іноді вмикають не одразу?

Причина — занадто низька напруга в мережі. Якщо в мережу надходить 90 кіловат замість необхідних 110, у квартирах буде лише 150–160 ват. Від такої електричної енергії немає користі, а тим паче на підприємстві. Тому спрацьовує автоматика, яка не дозволяє навіть цю напругу розподіляти. У таких випадках система блокує подачу струму, щоб не допустити аварій та пошкодження техніки.

Чому виникають перебої з мобільним зв’язком під час вимкнення світла?

Через аварійні відключення електроенергії не всі базові станції операторів працюють, що створює додаткове навантаження на мережі зв’язку. Тому за можливості слід обмежити користування мобільним інтернетом, зокрема перегляд відео та завантаження великих файлів.

Як викликати екстрену допомогу за відсутності телефонного зв’язку?

В Україні цілодобово працює безплатний єдиний номер екстреної допомоги 112, який об’єднує поліцію, екстрену медичну допомогу, рятувальників і газову службу. Звернутися на лінію можна навіть за відсутності мобільного зв’язку.