Три гармонійно-поліфонічні грації. Учні та студенти Київської муніципальної академії танцю імені Сержа Лифаря виступили в Національній опері України

Звісно, під час воєнного лихоліття, яке нині переживає наша країна, усім нам не до концертів.

 

Але учні та студенти Київської муніципальної академії танцю імені Сержа Лифаря таки зуміли в цей нелегкий час порадувати киян у Національній опері України новим звітним концертом, від якого всі були в захваті.

 

Глядачі віддячили юним талантам щедрими оплесками і вигуками «браво!». Тож тригодинний інтригуючий концерт промайнув миттєво, все змінюючись і змінюючись то класичними, то народними, а то модерн-танцями, котрі й поєднують у собі три гармонійно-поліфонічні грації.

Розпочався концерт фрагментом «Ожилий сад» з балету Лео Деліба «Корсар» у хореографії Маріуса Петіпа і виконанні учениць 8–9-х класів відділення класичної хореографії та студенток I–IV курсів бакалаврського рівня вищої освіти, як і студенток аналогічних курсів відділення класичної хореографії.

 

Солістками виступили Таїсія Галятченко й Аліна Хоменко, які продемонстрували глядачам довершену пластику і високий рівень професіоналізму (постановка Надії Ятченко).

 

Натомість циганський танець з балету «Дон Кіхот» Людвіга Мінкуса у виконанні студентки IV курсу відділення класичної хореографії Анни Теплюк, що характеризувався іскристим темпераментом і високою технічністю, надав концерту подальшого запального темпоритму.

 

А вже варіація з балету «Манон» Жюля Массне у виконанні студентки ІІІ курсу відділення класичної хореографії Катерини Гуляєвої відразу ж привернула увагу глядачів відточено-відшліфованими па, як і своєю артистичністю. Заслуга такої довершеності, звісно, і в тому, що доклала чимало зусиль наставниця-педагог, лауреат Міжнародного конкурсу артистів балету Наталія Хоменко.

 

Па-де-де з балету «Сільвія» Лео Деліба в постановці Джорджа Баланчина та сценічній версії студентів IV курсу відділення класичної хореографії Таїсії Галятченко й Андрія Кизима вразило публіку і граційністю, й елегійністю виконання. І глядачі нагородили обдарованих артистів зливою аплодисментів і вигуками «браво!» (викладачі Надія Ятченко і Володимир Лук’янець).

 

Палке схвалення викликало у глядачів і вишукано-пластичне соло студентки ІІ курсу відділення класичної хореографії Аліни Хоменко у варіації з балету «Собор Паризької Богоматері» Мішеля Жарра у постановці Ролана Петі. В композиції виразно проглядається заслуга її педагога-наставниці Галини Зарицької.

 

А вже особливу увагу глядачів привернув фрагмент з балету Bella Figura Алессандро Марчелло у постановці Їржі Кілліана та сценічній інтерпретації студенток IV курсу відділення класичної хореографії Вероніки Єременко, Анни Теплюк і соліста балету Київської опери, випускника КМАТ імені Сержа Лифаря 2024 року Олега Хлівнюка. Вони продемонстрували глядачеві віртуозну техніку і бездоганну пластику (викладач Надія Ятченко).

 

А завершити балетну частину концерту хотілося б композицією Джека Роббінса «Вночі» в супроводі ноктюрну Фридерика Шопена, яку відтворили на сцені студентка IV курсу відділення класичної хореографії Вікторія Товченко та студент аналогічного курсу бакалаврського рівня вищої освіти Віктор Стригун (викладачі Надія Ятченко і Володимир Лук’янець).

Українські народні танці представили постановками Олександра Сегаля «Вербиченька» та Лариси Гелун «Віночок». Виконання можна назвати «тендітним». Танцювали студентки ІІ–ІV курсів відділення народної хореографії, а також студентки цих же курсів бакалаврського рівня вищої освіти. До них доєдналися студентки IV курсу відділення народної хореографії та студентки II–IV курсів бакалаврського рівня вищої освіти.

 

Дитячий жартівливий танок «Мольфарики» у постановці Юлії Бобровник і грайливому виконанні ученицями 5-го класу відділення народної хореографії вельми розчулив публіку безпосередністю та  запальною енергетикою. Тож овації не забарилися. Глядачі нагородили маленьких мольфариків-ясновидців гучними оплесками.

 

Молдавський народний танець «Марунцика» у постановці Володимира Курбета, який у шаленому темпоритмі виконали студенти І, ІІ і ІV курсів відділення народної хореографії і студенти аналогічних курсів бакалаврського рівня вищої освіти, настільки порадував усіх присутніх у залі, що вони супроводжували виконавців своїми шаленими аплодисментами аж до завершення віртуозного танцю.

 

Особливо вразила висока технічність й артистичність виконавців. А ще зачарували барвисті народні костюми. До речі, до кожного танцю концертне вбрання виготовляє власна костюмерно-швацька дільниця КМАТ імені Сержа Лифаря.

 

Ще один жартівливий єврейський танок Ne’ali’im nechshkot, про море бажань (у постановці Вадима Сабодаша) закрутисто й оригінально продемонстрували киянам студентки ІІІ курсу відділення народної хореографії та студентки ІІІ курсу бакалаврського рівня вищої освіти. Солістка цієї композиції Софія Рибалка гармонійно та яскраво увиразнила характерний танець грайливістю та високою майстерністю.

 

На цьому тлі представлений глядачам шотландський народний танець «Хайланд» Кеннета Макміллана сприймався навіть «суворим». Його виконали студенти старших курсів відділень народної і класичної хореографії разом зі студентами ІІІ курсу бакалаврського рівня вищої освіти. Кожен їхній рух був «відчеканений і відполірований аж до блиску» (викладачі — заслужена артистка України Наталія Головко, заслужений артист України Олександр Нестеров і Володимир Лук’янець).

 

Щодо постановок модерн-танців, які поєднують у собі й елементи класичного танцю, то слід виокремити перш за все екстравагантні екзотичні китайські композиції «Лотос» Мao Dzi Yauong та Kalavinka By Янгу в сценічній інтерпретації студенток ІІІ курсу відділення народної хореографії.

 

«Лотос» майстерно виконали на тлі спроєктованої яскраво-рожевої квітки студентки Діана Набока та Поліна Рагозіна. Їх вирізняла бездоганна синхронність та довершена пластика — публіка не стримувала захоплення.

 

Магічний танець Kalavinka група студенток виконала на тлі буддійського храму і в супроводі гіпнотичної східної мелодії — настільки дивовижно, майстерно, елегантно, що глядачі зачаровано спостерігали за цим воістину довершеним виконанням. У чому, звісно ж, є велика заслуга викладача Академії танцю заслуженого артиста України Вадима Сабодаша.

 

Завершити наш концертний огляд хотілося б одним побажанням учням і студентам Академії танцю імені Сержа Лифаря: аби вони частіше обдаровували глядачів такими натхненними й оптимістичними концертами, незважаючи на усілякі жорсткі екзистенційні виклики та воєнні лихоліття сьогодення. 

 

Володимир КОРНІЙЧУК, хореограф, театрознавець, заслужений журналіст України.